Генріх I (герцог Бургундії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх I
Народився бл. 946
Помер 15 жовтня 1002
Пуї-сюр-Сон
Діяльність аристократ
Титул герцог
Термін 965—1002 роки
Попередник Одо Бургундський
Наступник Оттон-Вільгельм I
Конфесія католицтво
Рід Робертіни
Батько Гуго Великий
Мати Гедвіга Саксонська
Брати, сестри
У шлюбі з Герберга де Шалон
Герсенда Гасконська
Матильда де Шалон
Діти 1 син і 1 донька

Генріх I Великий (*Henri I le Grand бл. 946 — 15 жовтня 1002) — герцог Бургундії у 9651002 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з династії Робертінів. Молодший син Гуго Великого, графа Парижу, та Гедвіги Саксонської, доньки (доньки імператора Генріха I Птахолова). При народженні отримав ім'я Ед. Спочатку його готували до церковної кар'єру, тому він отримав відповідну освіту та виховання.

Втім у 956 році Гуго Великий раптово помер, а опікуном Еда разом з його братами став Річард I, герцог Нормандії. Останній надав Еду графство Невер.

З огляду на малий вік та посаду клірика Ед не втручався у боротьбу короля Лотаря з його братами Одо, герцогом Бургундії, та Гуго Капетом.

Герцог[ред. | ред. код]

У 965 році після смерті його брата Одо бургундські барони обрали Еда герцогом Бургундій. Останній прийняв ім'я Генріх. Втім Лотар, король Франції, рушив до Бургундії, маючи намір підкорити її. В справу втрутився стрийко останніх — Бруно Великий, герцог Лотарингій, який замир короля Лотаря з юрата Генріхом і Гуго Капетом. Невдовзі Генріха I визнано герцогом Бургундії.

Разом з тим Генріх I не зміг приєднати графство Діжон, яке контролював король Лотар. Останній у 967 році передав саме місто Діжон в управління Аршамбо, єпископу-графу Лангра.

У 971 році Генріх I надав притулок в Отені Адальберта I, поваленому королю Італії, з дружиною і сином. У тому ж році він зблизився з Ламбертом, графом Шалона, який став його другом до самої смерті. Цей союз був закріплений у 972 році, коли Генріх I одружився на донці Ламберта. При цьому герцог Бургундії всиновив сина Адальберта, Оттона-Вільгельма, заповівши йому герцогство.

У 973 році змусив єпископа Лангру поступився замком Шатільон-сюр-Сьєн. У 976 році Генріх I одружив свого пасинка на Ерментруде де Русі, вдові графа Обрі II. У 978 році в союзі з королем Лотарем здійснив похід проти імператора Оттона II. Того ж року передав Оттону-Вільгельму графство Невер. Водночас сприяв Бруно де русі отримання посади графа-єпископа Лангру. Завдяки цьому зумів зайняти Діжон. Водночас встановив свій вплив над єпископством Отен, абатствами Клюні, Сен-Марсель-лез-Шалон

У 986 році призначив Оттона-Вільгельма намісником Бургундії. У 987 році підтримав брата Гуго під час обрання нового короля Франції. У 992 році після смерті дружини оженився на доньці Вільгельма II, герцога Гасконі, що викликало невдоволення Оттона-Вільгельма. У 996 році розлучився з другою дружиною. У 998 році оженився на другій доньці Ламберта, графа Шалона.

У 1002 році Генріх I помер, владу перебрав Оттон-Вільгельм.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Герберга (д/н-991), донька Ламберта, графа Шалону

дітей не було

2. Дружина — Герсенда (д/н-1002), донька Вільгельма II, герцог Гасконі

дітей не було

3. Дружина — Матильда (д/н-1005/1019), донька Ламберта, графа Шалону

Діти:

  • Аренбурга (999-д/н), дружина Далмаса де Семура

1 бастард

Джерела[ред. | ред. код]

  • Maurice Chaume, Les origines du duché de Bourgogne. Première partie: Histoire politique. Jobard, Dijon 1925 (Scientia-Verlag, Aalen 1977, ISBN 3-511-04440-5).
  • Detlev Schwennicke, Europäische Stammtafeln: Stammtafeln zur Geschichte der Europäischen Staaten, Neue Folge, Band II (Marburg, Germany: Verlag von J. A. Stargardt, 1984), Tafel 10
  • Christian Settipani, La préhistoire des Capétiens, 1993 (ISBN 2-9501509-3-4)