Генріх I (король Кіпру)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Генріх I
Henri I
Henri Ier, roi de Chypre, reçoit un messager.jpg
Король Кіпру
Початок правління: 1218
Кінець правління: 1253
Попередник: Гуго I
Наступник:Гуго II
Дата народження: 3 березня 1217(1217-03-03)
Місце народження:Нікосія
Дата смерті:18 січня 1253(1253-01-18) (35 років)
Місце смерті:Нікосія
Дружина:Аліса Монфератська
Стефанія Лампронська
Плезанс Антіохійська
Діти:1 син
Династія:Лузіньяни
Батько:Гуго I
Мати:Аліса Шампанська

Генріх I (3 березня 1217 — 18 січня 1253) — король Кіпру у 12181253 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Регентство[ред. | ред. код]

Походив з династії Лузіньянів. Син Гуго I, короля Кіпру, та Аліси Шампанської. У 9 місяців втратив батька (1218). Регентами при малолітньому Генріхові стали Аліса Шампанська та Філіп Ібелін. Спільно вони володарювали до 1225 року, коли посварилися. Конфлікт тривав до 1227 року, смерті Філіпа Ібеліна. Новим регентом став Іоанн Ібелін, володар Бейруту.

У липні 1228 року до Кіпру прибув імператор Фрідріх II, якій відсторонив Іоанна Ібеліна від влади й сам став регентом Кіпру. Після укладання угоди із султаном Єгипту стосовно передачі імператору Єрусалиму, Фрідріх II залишив Палестину. На Кіпрі він запровадив регентську раду з 5 баронів, яким залишив 10 тисяч марок срібла. Цим скористався Іоанн Ібелін, який атакував прихильників імператора й 24 червня 1229 року у битві при Никосії переміг ворогів. Іоанн Ібелін знову став регентом Кіпру. Для збереження свого панування на Сході Фрідріх II направив на острів маршала Річарда Філанджері, який прибув до Палестини у 1231. Спочатку він захопив низку важливих міст на узбережжі, зокрема Бейрут, володіння Іоанна Ібеліна. У 1232 році завдав поразки Іоанну Ібеліну при Казаль-Імбері. Але останній переміг Філанджері та прихильників імператора 15 червня того ж роки у битви при Агріді. Тоді ж було оголошено про повноліття Генріха I.

Володарювання[ред. | ред. код]

Срібне деньє Генріха I

Стосунки з імператорами Священної Римської імперії, які водночас були короля Єрусалиму, залишалися складними. Лише з початку 1240-х років суперечки потрохи владналися. У 1246 році Генріх I став регентом Конрада, сина Фрідріха II, в Єрусалимському королівстві. У 1247 році папа римський Іннокентій IV звільнив Кіпр від васальної залежності щодо імперії, проте взяв Кіпрське королівство під власний патронаж. Тоді ж Генріх I зголосився взяти участь у Сьомому хрестовому поході на чолі із Людовиком IX, королем Франції.

У 1248—1249 році приймав хрестоносців у себе на Кіпрі. Після цього брав участь в облозі міста Мансур у Єгипті. Був захоплений у полон. По поверненню у місто Нікосія помер 18 січня 1253 року.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Аліса (1210—1233), донька Вільгельма VI, маркргафа Монферратського

Дітей не було

2. Дружина — Стефанія (1220—1249), донька Костянтина де Лампрона

Дітей не було

3. Дружина — Плезанс (1235—1261), донька Боемунда V, князя Антиохії

Діти:

  • Гуго (1252—1267), король Кіпру з 1253 до 1267 року

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kenneth M. Setton, Robert Lee Wolff, Harry W. Hazard: A History of the Crusades. Volume II: The Later Crusades, 1189—1311. 2006.