Генріх V (фільм, 1944)
Генріх V | |
|---|---|
| Henry V | |
 Американський постер до фільму | |
| Жанр | драма / історичний |
| Режисер | Лоуренс Олів'є |
| Продюсер |
Лоуренс Олів'є Філіппо дель Гвідіче |
| Сценарист |
Даллас Боуер Алан Дент Лоуренс Олів'є |
| На основі | Генріх V Вільяма Шекспіра |
| У головних ролях |
Лоуренс Олів'є Роберт Ньютон Рене Ешерсон |
| Оператор |
Роберт Краскер Джек Гілд'ярд |
| Композитор | Вільям Волтон |
| Художник |
Пол Шеріфф Роджер Фурс (костюми) |
| Кінокомпанія | Two Cities Films |
| Дистриб'ютор | Eagle-Lion Filmsd і Netflix |
| Тривалість | 136 хв. |
| Мова | англійська, французька |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Рік | 1944 |
| Дата виходу | 22 листопада 1944 (Лондон, прем'єра) |
| Кошторис | £475 708[1][2] |
| IMDb | ID 0036910 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Генріх V у Вікісховищі | |
«Генріх V» (англ. Henry V, повна назва «Хроніка короля Генріха V і його битви з французами при Азенкурі» (англ. The Chronicle History of King Henry the Fift with His Battell Fought at Agincourt in France) — британська екранізація однойменної п'єси Вільяма Шекспіра, здійснена у 1944 році Лоуренсом Олів'є.
Фільм увійшов до списку 100 найкращих британських фільмів за 100 років за версією Британського кіноінституту[3].
Сюжет[ред. | ред. код]
1 травня 1600 року. Актори лондонського театру «Глобус» грають виставу «Генріх V» — епічну драму Шекспіра, що в різній тональності розповідає про перемогу англійського монарха і його військ над французами при Азенкурі у 1415 році; потім — про його брак з Катериною, донькою короля Карла VI і Ізабелли Баварської.
В ролях[ред. | ред. код]
| Лоуренс Олів'є | ···· | Генріх V |
| Роберт Ньютон | ···· | Старий Пістоль |
| Рене Ешерсон | ···· | принцеса Катерина |
| Леслі Бенкс | ···· | хор |
| Есмонд Найт | ···· | Флюеллен |
| Лео Дженн | ···· | конетабль Франції |
| Фелікс Ейлмер | ···· | архієпископ Кентерберійський |
| Ралф Трумен | ···· | Монжуа |
| Ніколас Геннер | ···· | герцог Ексетер |
| Роберт Гелпмен | ···· | єпископ Ілійський |
| Ернест Тесіджер | ···· | герцог де Беррі, посол Франції |
| Нейлл Макгінніс | ···· | англійський капітан |
Створення фільму[ред. | ред. код]
Створення фільму проходило в розпал Другої світової війни. Задум фільму виник у продюсера Філіппо дель Гвідіче, італійського емігранта, засновника компанії Two Cities. Саме він вибрав Лоуренса Олів'є керівником проєкту і поклав на нього відповідальність за усі питання, пов'язані з виробництвом[4]. Спеціально для зйомок стрічки Олів'є було звільнено від військових обов'язків, оскільки британський уряд визнав випуск «Генріха V» чудовим пропагандистським кроком, спрямованим на підйом патріотизму і морального духу солдатів. Олів'є добре знав роль Генріха, оскільки вже виконував її в театрі Олд Вік[5].
Після невдалих спроб залучити до постановки Вільяма Вайлера, Керола Ріда і Теренса Янга, Лоуренс Олів'є вирішив поставити фільм самостійно за допомогою монтажера Реджиналда Бека[4]. На роль принцеси Катерини він хотів запросити Вів'єн Лі, проте акторка була пов'язана контрактом з Девідом Сельцником; в результаті було вибрано Рене Ашерсон, дружину Роберта Доната. При створенні сценарію текст п'єси, переважно, збережено без змін, хоча позбавлено деяких побічних сюжетних ліній; кілька сцен було скорочено, ряд реплік помінялися місцями або ж виявилися вкладеними у вуста інших персонажів[6]. Оригінальним було рішення Олів'є почати й закінчити фільм так, ніби це театральна постановка часів Шекспіра.
Зйомки фільму проходили в околицях ірландського селища Енніскеррі, а також на студіях Denham і Pinewood. Епізод, у якому відтворено битву при Азенкурі обійшовся в третину загального кошторису, який за час зйомок виріс з 300 000 до 475 000 фунтів, перетворивши фільм на найдорожчу постановку, коли-небудь зроблену у Великій Британії[7]. Натурні зйомки проходили з 9 червня по 22 липня 1943 року, студійні зйомки з акторами — з 9 серпня 1943 по 3 січня 1944 року, а робота над незвичайним макетом Лондона, з якого починається і яким закінчується фільм, велася з 22 квітня по 10 травня 1944 року[6].
Стрічка «Генріх V» вийшла незабаром після висадки військ союзників на континент. Фільм демонструвався в Лондоні упродовж п'яти місяців, на Бродвеї — впродовж 46 тижнів.[5]
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації фільму «Генріх V»[8] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1946 | Венеційський кінофестиваль | Приз міжнародних критиків за найкращий фільм (Спеціальна згадка) | Генріх V | Перемога | |
| Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий фільм | 2-е місце | |||
| Найкращий режисер | Лоуренс Олів'є | 2-е місце | |||
| Найкращий актор | Перемога | ||||
| Національна рада кінокритиків США | Найкращий фільм | Генріх V | Перемога | ||
| Найкращий актор | Лоуренс Олів'є | Перемога | |||
| ТОП-10 фільмів | Генріх V | Включення | |||
| 1947 | Премія Оскар | Найкращий фільм | Номінація | ||
| Найкращий актор у головній ролі | Лоуренс Олів'є | Номінація | |||
| Найкраща робота художника-постановника | Поль Шеріфф, Кармен Діллон | Номінація | |||
| Найкраща музика | Вільям Волтон | Номінація | |||
| Почесний «Оскар» | Лоуренс Олів'є | Перемога | |||
| 1949 | Премія «Кінема Дзюмпо» | Найкращий фільм іноземною мовою | Генріх V | Перемога | |
| 1950 | Італійський національний синдикат кіножурналістів | Премія «Срібна стрічка» найкращому режисеру іноземного фільму | Лоуренс Олів'є | Перемога | |
Відгуки[ред. | ред. код]
Після виходу «Генріха V» на екран американський критик Джеймс Еггі, високо оцінюючи власне художні особливості фільму, писав також «про патріотичний дух стрічки, що надзвичайно позитивно зображує війну і з симпатією розповідає про цинічну, по суті, агресію»[9].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Липков А. И. Лица. Оливье // Шекспировский экран. — М. : «Искусство», 1975. — С. 108—123. — 25 000 прим.(рос.)
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sheldon Hall, Epics, Spectacles, and Blockbusters: A Hollywood History Wayne State University Press, 2010 p 169
- ↑ Several Major British Films Ready for U.S. Audiences, Says Rank: Producer Says His Organization Has Tested Its Pictures on American Soldiers in England Wall Street Journal (1923 — Current file) [New York, N.Y] 05 June 1945: 3.
- ↑ BBC. 23 September 1999. Entertainment: Best 100 British films — full list. [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] Процитовано 22 грудня 2015.
- ↑ а б Жак Лурселль, 2009, с. 1872.
- ↑ а б D. Bodeen. Henry V // International Dictionary of Films and Filmmakers. — 4th ed. — St. James Press, 2001. — Vol. 1. — P. 518—520.
- ↑ а б Жак Лурселль, 2009, с. 1871.
- ↑ Жак Лурселль, 2009, с. 1873.
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Генріх V» [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
- ↑ Липков, 1975, с. 110.
Посилання[ред. | ред. код]
|
