Генрієтта Амалія Ангальт-Дессау (1666–1726)
| Генрієтта Амалія Ангальт-Дессау | |
|---|---|
| нім. Henriette Amalie von Anhalt-Dessau | |
 Портрет Генрієтти Амалії пензля Ланселота Вольдерса, близько 1695 року | |
| княгиня-консорт Нассау-Діца | |
| Початок правління: | 26 листопада 1683 |
| Кінець правління: | 25 березня 1696 |
|
| |
| Попередник: | Альбертіна Агнеса Оранська |
| Наступник: | не було |
|
| |
| Дата народження: | 6 серпня 1666 |
| Місце народження: | Клеве |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 18 квітня 1726 (59 років) |
| Місце смерті: | Діц, Нассау-Діц, Священна Римська імперія |
| Поховання | St. Mariad |
| Чоловік: | Гендрік Казимир II |
| Діти: | Віллем Георг Фрізо, Генрієтта Альбертіна, Йоганн Віллем Фрізо, Марія Амалія, Софія Ядвіґа, Ізабелла Шарлотта, Йоганна Агнеса, Луїза Леопольдіна, Генрієтта Казимира |
| Династія: | Асканії, Нассау |
| Батько: | Йоганн Георг II |
| Мати: | Генрієтта Катерина Оранська |
Генрієтта Амалія Марія Ангальт-Дессау (нім. Henriette Amalie Maria von Anhalt-Dessau, 6 серпня 1666 — 18 квітня 1726) — принцеса Ангальт-Дессау з дому Асканіїв, донька князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга II та нідерландської принцеси Генрієтти Катерини, дружина князя Нассау-Діца Гендріка Казимира II.
Регентка Нассау-Діца у 1696—1702 роках, а також Фрісландії, Ґронінгена та Дренте у 1696—1707 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Генрієтта Амалія народилась 6 серпня 1666 року в Клеве. Вона була п'ятою дитиною та четвертою донькою в родині князя Ангальт-Дессау Йоганна Георга II та його дружини Генрієтти Катерини Оранської. Мала старшу сестру Єлизавету Альбертіну. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом сім'я поповнилася п'ятьма молодшими дітьми.
У 17-річному віці Генрієтта Амалія була видана заміж за свого 27-річного кузена, князя Нассау-Діца Гендріка Казимира II, який також був штатгальтером Фрісландії, Ґронінгена та Дренте. Весілля відбулося 26 листопада 1683 в Дессау. У подружжя з'явилося дев'ятеро дітей:
- Віллем Георг Фрізо (1685—1686) — прожив 1 рік;
- Генрієтта Альбертіна (1686—1754) — одружена не була, дітей не мала;
- Йоганн Віллем Фрізо (1687—1711) — останній князь Нассау-Діца у 1696—1702 роках, штатгальтер Фрісландії та Ґронінгена у 1696—1711 роках, принц Оранський у 1702—1711 роках, був одружений з принцесою Марією Луїзою Гессен-Кассельською, мав сина та доньку;
- Марія Амалія (1689—1771) — каноніса Герфордського монастиря, одружена не була, дітей не мала;
- Софія Ядвіґа (1690—1734) — дружина герцога Мекленбург-Шверіну Карла Леопольда, дітей не мала;
- Ізабелла Шарлотта (1692—1757) — дружина князя Нассау-Ділленбурга Крістіана, дітей не мала;
- Йоганна Агнеса (1693—1765) — одружена не була, дітей не мала;
- Луїза Леопольдіна (1695—1758) — одружена не була, дітей не мала;
- Генрієтта Казимира (1696—1738) — одружена не була, дітей не мала.
Гендрік Казимир був вояком голландської армії, мав чин фельдмаршала,[1] брав участь у війні Аугсбурзької ліги. Пішов з життя досить молодим, молодша донька народилася вже після його смерті.
Генрієтта Амалія стала регенткою земель Нассау-Діца, Фрісландії, Ґронінгена та Дренте при своєму єдиному синові. У 1702 році Йоганн Віллем Фрізо став спадкоємцем Віллема III, й князівство Нассау-Діца було реорганізовано в князівство Оранж-Нассау. У 1704 році почалася перебудова замка Оранієнштайн в Діці в бароковому стилі за кресленнями Даніеля Маро. У 1707 році княгиня передала повноваження правителя синові. Наступного року померла її матір, яка заповіла їй велику кількість картин відомих нідерландських майстрів. Ще за рік була завершена реконструкція Оранієнштайну.
У липні 1711 року Йоганн Віллем Фрізо потонув. За кілька тижнів після його смерті народився єдиний онук Генрієтти Амалії. До його повноліття регенткою стала її невістка Марія Луїза. Генрієтта Амалія пішла з життя в часи її правління, 18 квітня 1726 року, у замку Оранієнштайн з природних причин. Похована в євангелічній церкві Святої Марії в Діці.[2]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Йоганн Георг I.JPG) | Доротея Пфальц-Зіммернська | Моріц Гессен-Кассельський | Юліана Нассау-Ділленбурзька | Вільгельм I Оранський | Луїза де Коліньї | Йоганн Альбрехт I Солмс-Браунфельс | Агнесса Сайн-Віттгенштайн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн Казимір | Агнеса Гессен-Кассельська | Фредерік Гендрік Оранський | Амалія цу Солмс-Браунфельс  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн Георг II | Генрієтта Катерина Оранська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Генрієтта Амалія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ernst Joachim: Heinrich Casimir, Fürst von Nassau-Diez. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 553. [1] [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Євангелічна церква Святої Марії в Діці [2] [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Marijke Bruggeman: Nassau en de macht van Oranje. De strijd van de Friese Nassau's voor de erkenning van hun rechten, 1702–1747. Uitgeverij Verloren, Hilversum 2007, ISBN 978-90-6550-945-1, стор. 22.
- Uwe Schögl (Red.): Oranien. 500 Jahre Bildnisse einer Dynastie aus der Porträtsammlung der Österreichischen Nationalbibliothek, Wien und der Niederländischen Königlichen Sammlung Den Haag. (Ausstellung vom 1. Februar bis 19. März 2002, Camineum der Österreichischen Nationalbibliothek, Wien). Österreichische Nationalbibliothek u. a., Wien 2002, ISBN 3-01-000028-6, стор. 91
Посилання[ред. | ред. код]
- Ангальт-Дессау (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Генрієтти Амалії Ангальт-Дессау [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Гендріка Казимира II [Архівовано 31 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
|
