Генрі Едвард Армстронг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрі Едвард Армстронг
англ. Henry Edward Armstrong
Henry Edward Armstrong.jpg
Народився 6 травня 1848(1848-05-06)[1][2][…]
Lewishamd, Луїшем, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство[4]
Помер 13 липня 1937(1937-07-13)[1][2][…] (89 років)
Lewishamd, Луїшем, Великий Лондон, Англія, Велика Британія[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність хімік
Alma mater Лейпцизький університет
Сфера інтересів Хімія
Заклад Лондонський університет
Науковий керівник Герман Кольбе
Відомі учні Мартін Лаурі
Член Лондонське королівське товариство, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Російська академія наук і Королівське товариство Единбурга
Нагороди Медаль Деві 1911

CMNS: Генрі Едвард Армстронг на Вікісховищі

Генрі Едвард Армстронг (англ. Henry Edward Armstrong; нар.6 травня 1848, Луїшем, Лондон, Англія — пом.13 липня 1937, Лондон) — англійський хімік. Хоча Армстронг був активний в багатьох галузях наукових досліджень, таких як хімії похідних нафталіну, його пам'ятають сьогодні в основному за свої ідеї та роботи з викладання науки. Член Лондонського королівського товариства з 1876 року.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1865–1867 роках навчався в Королівському хімічному коледжі у А. В. Гофмана і Е. Франкленда, з 1867 року — в Лейпцігському університеті у А. В. Г. Кольбе.

В 1871–1884 роках Армстронг — професор Лондонського університету, в 1884–1913 роках — Центрального інституту Південного Кенсінгтона в Лондоні (з 1893 року — Центральний технічний коледж).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основна область наукових досліджень — органічна хімія. У 1888 році висунув хіноідну теорію кольоровості. Запропонував (1887 року, одночасно з А. І.Ф. В. Беєром) центричну формулу бензолу, в якій четверті валентності вуглецевих атомів спрямовані до центру.

Армстронг прихильник хімічної теорії розчинів, яку розробив Д. І. Менделєєв. Запропонував сучасну номенклатуру органічних сполук (прийнята на Міжнародному конгресі хіміків в Женеві, 1892 рік). Досліджував ферменти, вуглеводні нафталінового ряду, терпени, камфару. Займався кристаллографією.

Нагороди та посади[ред. | ред. код]

  • а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116341556 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  • а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • а б SNAC — 2010.
  • а б https://www.rse.org.uk/cms/files/fellows/biographical_index/fells_indexp1.pdf