Генрі Кіссинджер
| Генрі Алфред Кіссинджер | |
|---|---|
| англ. Henry Alfred Kissinger | |
 | |
| Час на посаді: | |
| 22 вересня 1973 — 20 січня, 1977 | |
| Президент | Річард Ніксон, Джеральд Форд |
| Попередник | Вільям Пірс Роджерс |
| Наступник | Сайрус Венс |
| Час на посаді: | |
| 2 грудня 1968 — 3 листопада 1975 | |
| Президент | Річард Ніксон, Джеральд Форд |
| Попередник | Волт Ростоу |
| Наступник | Брент Скоукрофт |
| Народився | 27 травня 1923 (95 років) місто Фюрт, Баварія, Німеччина |
| Громадянство |  Німеччина→ США |
| Політична партія | республіканська партія США |
| Дружина | Ann Fleisher 1949–1964 Nancy Maginnes 1974- |
| Релігія | Юдаїзм |
| Нагороди |
 Нобелівська премія миру (1973)  |
| henryakissinger.com | |
|
| |
|
| |
Генрі Алфред Кіссинджер (нім. Heinz Alfred Kissinger, англ. Henry Alfred Kissinger; нар. 27 травня 1923 місто Фюрт, Баварія, Німеччина) — американський політик, дипломат та політолог німецько-єврейського походження. Один з найвпливовіших зовнішньополітичних стратегів США 1970-х років. «Архітектор» короткочасного пом'якшення військово-політичного протистояння СРСР з країнами Заходу, що тоді одержав назву «розрядка». Лауреат Нобелівської премії миру у 1973 р. («На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі».).
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Німеччині в єврейській сім'ї, по народженні одержав ім'я Гайнц Альфред. Його батько, Луїс Кіссінгер, був викладачем історії і географії в жіночому ліцеї. Сам Гайнц Альфред з дитинства дуже захоплювався футболом.
В 1938 році за наполяганням матері сім'я емігрувала від нацистської диктатури до США. Тринадцять родичів Кіссинджерів, що залишилися в Третьому рейху, загинули від рук нацистів під час Голокосту.
У 1943 одержав громадянство США і того ж року вступив до лав Армії США.
У 1945 він повернувся до Німеччини вже у ранзі службовця американської військової контррозвідки «СІС» (англ. Counter Intelligence Corps).
Наукова і політична кар'єра[ред. | ред. код]
Після війни вчився в Гарвардському університеті. У 1954 захистив докторську дисертацію (PhD) з історії політики (Тема: англ. «A World Restored: Metternich, Castlereagh and the Problems of Peace 1812–1822»).
Після видатної академічної кар'єри в Гарвардському університеті був призначений радником з національної безпеки при президенті Ніксоні в 1969, був державним секретарем у 1973–1977. Його місії в СРСР і Китаї поліпшили відносини США з обома країнами. При його безпосередній активній участі ядерно-політичне протистояння з СРСР («Холодна війна») набуло пом'якшення і отримало назву «Розрядка» (англ. Détente).
Вузловими пунктами цієї «Розрядки» були Договори США з СРСР про обмеження стратегічних наступальних ядерних озброєнь та обмеження Стратегічних протиракетних систем (1972).
Він брав участь у переговорах про вивід американських військ з В'єтнаму в 1973 і в арабо-ізраїльських мирних переговорах у 1973-1975. Лауреат Нобелівської премії миру за 1973.
Ставлення до України[ред. | ред. код]
Генрі Кіссінджер виступає проти прийняття України в НАТО та за те, щоб Україна залишалась в сфері, «яку росіяни вважають простором власної самосвідомості».[1] Після початку відкритої війни Росії з Україною критикував санкції щодо Росії, виправдовував анексію Криму[2].
У кіно[ред. | ред. код]
У 1995 Олівер Стоун створив фільм «Ніксон», у головній ролі знявся Ентоні Хопкінс, Генрі Кіссинджера зіграв Пол Сорвіно.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Кіссінджер, Генрі Світовий порядок. Роздуми про характери націй в історичному контексті / пер. з англ. Надія Коваль. — К.: Наш Формат,[3] 2017. — 320 с. — ISBN 978-617-7388-77-6
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- «Politico»: Kissinger, a longtime Putin confidant, sidles up to Trump.(англ.)
- «Гордон»: Экс-разведчик КГБ Швец: Генри Киссинджера, известного у нас в отделе как Киса, так и не успели официально включить в агентурный аппарат
Література[ред. | ред. код]
- В. І. Головченко. Кіссінджер Генрі Альфред // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- М. Рижков. Кіссінджер Генрі Альфред // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.330 ISBN 978-966-611-818-2
- Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
- Holger Klitzing: The Nemesis of Stability. Henry A. Kissinger's Ambivalent Relationship with Germany. WVT, Trier 2007, ISBN 978-3-88476-942-3.
- Robert D. Schulzinger: Henry Kissinger. Doctor of diplomacy. Columbia Univ. Pr., New York 1989, ISBN 0-231-06952-9.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Henry Kissinger |
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Генрі Кіссинджер |
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
|
- Народились 27 травня
- Народились 1923
- Лауреати Нобелівської премії миру
- Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
- Державні секретарі США
- Політики США
- Політологи США
- Кавалери ордена ФІФА «За заслуги»
- Лауреати міжнародної премії імені Карла Великого
- Американські євреї
- Нагороджені орденом Томаша Масарика
- Радники президента США з національної безпеки
- Уродженці Фюрта
