Генрі Кіссинджер

Генрі Кіссинджер
56-тий Державний секретар США
Час на посаді:
22 вересня 1973 — 20 січня, 1977
Президент	Річард Ніксон, Джеральд Форд
Попередник	Вільям Пірс Роджерс
Наступник	Сайрус Венс
8-тий Радник президента США з національної безпеки
Час на посаді:
2 грудня 1968 — 3 листопада 1975
Президент	Річард Ніксон, Джеральд Форд
Попередник	Волт Ростоу
Наступник	Брент Скоукрофт
Народився	27 травня 1923(1923-05-27) (93 роки) місто Фюрт, Баварія, Німеччина
Громадянство	США
Політична партія	республіканська партія США
Дружина	Ann Fleisher 1949–1964 Nancy Maginnes 1974-
Релігія	Юдаїзм
Нагороди	Нобелівська премія миру (1973)
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Генрі Алфред Кіссинджер (англ. Henry Alfred Kissinger; нар. 27 травня 1923 місто Фюрт, Баварія, Німеччина) — американський політик, дипломат та політолог єврейського походження. Один з найвпливовіших зовнішньополітичних стратегів США і світу другої половині 20-го сторіччя. Лауреат Нобелівської премії миру у 1973 р. («На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі».).

Біографія

Народився в Німеччині, по народженні одержав ім'я Хайнц Альфред (нім. Heinz Alfred Kissinger). Його батько, Луїс Кіссінгер, був викладачем історії і географії в жіночому ліцеї. Сам Хайнц Альфред з дитинства дуже захоплювався футболом.

В 1938 році за наполяганням матері сім'я емігрувала від нацистської диктатури до США. Тринадцять родичів Кіссинджерів, що залишилися в Третьому рейху, загинули від рук нацистів під час Голокосту.

У 1943 році Генрі Кіссинджер одержав громадянство США і того ж року вступив до лав Армії США. В 1945 він повернувся до Німеччини вже у ранзі службовця американської військової контррозвідки «СІС» (англ. Counter Intelligence Corps).

Наукова і політична кар'єра

Після війни вчився в Гарвардському університеті. В 1954 захистив докторську дисертацію (PhD) з історії політики (Тема: «A World Restored: Metternich, Castlereagh and the Problems of Peace 1812–1822»).

Після видатної академічної кар'єри в Гарвардському університеті був призначений радником з національної безпеки при президенті Ніксоні в 1969, був державним секретарем у 1973–1977. Його місії в СРСР і Китаї поліпшили відносини США з обома країнами. При його безпосередній активній участі ядерно-політичне протистояння з СРСР («Холодна війна») набуло пом'якшення і отримало назву «Розрядка» (англ. Détente).

Вузловими пунктами цієї «Розрядки» були Договори США з СРСР про обмеження стратегічних наступальних ядерних озброєнь та обмеження Стратегічних протиракетних систем (1972).

Він брав участь у переговорах про вивід американських військ з В'єтнаму в 1973 і в арабо-ізраїльських мирних переговорах у 1973-1975. Лауреат Нобелівської премії миру за 1973.

Вінцем зовнішньополітичних зусиль Кіссинджера стало створення внаслідок Гельсінських угод 1975 Організації з безпеки і співробітництва в Європі, що призвело до морального та політичного роззброєння СРСР та всього радянського комуністичного блоку. ^{[Джерело?]}

Ставлення до України

Генрі Кіссінджер виступає проти прийняття України в НАТО та за те, щоб Україна залишалась в сфері, «яку росіяни вважають простором власної самосвідомості». Після початку відкритої війни Росії з Україною критикував санкції щодо Росії, виправдовував анексію Криму.

У кіно

У 1995 році Олівер Стоун створив фільм «Ніксон», у головній ролі знявся Ентоні Хопкінс, Генрі Кіссинджера зіграв Пол Сорвіно.

Література

• Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
• Holger Klitzing: The Nemesis of Stability. Henry A. Kissinger's Ambivalent Relationship with Germany. WVT, Trier 2007, ISBN 978-3-88476-942-3.
• Robert D. Schulzinger: Henry Kissinger. Doctor of diplomacy. Columbia Univ. Pr., New York 1989, ISBN 0-231-06952-9.