Генрі Стаффорд
| Генрі Стаффорд Henry Stafford | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1460 — 1483 | ||
| Попередник: | Гемфрі Стаффорд | |
| Наступник: | титул конфісковано у 1483 | |
| Народження: |
4 вересня 1455 Абергейвенні, Монмутшир, Уельс, Королівство Англія | |
| Смерть: |
2 листопада 1483 (28 років) Солсбері | |
| Причина смерті: | обезголовлення | |
| Країна: | Велика Британія і Уельс | |
| Партія: | Йорки, Тюдори | |
| Рід: | Стаффорди | |
| Батько: | Гамфрі, граф Стаффорд | |
| Мати: | Маргарет Бофор | |
| Шлюб: | Кетрін Вудвіл[1] | |
| Діти: |
Едвард Стаффорд Елізабет Стаффорд Генрі Стаффорд Ганна Стаффорд Гамфрі Стаффорд Маргарет Стаффорд | |
| Нагороди: |  | |
Генрі Ста́ффорд (англ. Henry Stafford; *4 вересня 1455, Абергейвенні — †2 листопада 1483, Солсбері) — англійський аристократ, 2-й герцог Бекінгем.
Біографія[ред. | ред. код]
Підтримка Йорків[ред. | ред. код]
Походив з впливової родини Стаффордів, пов'язаної з родинами Невілів, Боунів, Бофорів, Ланкастерів, Йорків. Син графа Гамфрі Стаффорда та Маргарет Бофор. Вже у 1460 році стає герцогом Бекінгемом після загибелі діда Гамфрі Бекінгема у битві при Нортгемптоні. На відміну від останнього підтримав династію Йорків у Війні Червоної та Білої троянд. Для зміцнення свого становища одружується з Кетрін Вудвіл, сестрою Єлизавети Вудвіл, дружини Едварда IV, короля Англії. Надалі бере участь в усіх битвах на боці останнього — при Барнеті та Тьюксбері.
Після смерті короля Едварда IV у боротьбі за регентство при малолітньому королі Едварді V підтримав партію Річарда Глостерського. Брав участь у арешті ворога останнього Ентоні Вудвіла у 1483 році. Після цього Генрі Бекінгем проводив агітацію за визнання Едварда V незаконним спадкоємцем. Завдяки цьому парламент визнав останнього нелегітимним, а новим королем став Річард Глостерський.
Підтримка Тюдорів[ред. | ред. код]
Гарні стосунки Бекінгема з новим королем зберігалися недовго. Приводом для конфлікту стали чутки про вбивство у Тауері молодих принців Едварда та Річарда, синів Едварда IV. Справжньою причиною напевне були з одного боку політичні амбіції Бекінгема, а з іншого — його не влаштували нагороди, надані королем Річардом III за свою підтримку.
У результаті Генрі Бекінгем встановив політичні відносини з Генрі Тюдором, щоб посадити останнього на англійський трон. Для цього Бекінгем розпочав повстання у своїх володіннях у Велсі, водночас Тюдор рушив з Бретані до Англії з найманим військом. Втім негода завадила — буря на морі не дозволила Генрі Тюдору висадитися на узбережжі, а дощ, повені та буревії завдали шкоди війську Бекінгема. У підсумку не відбулося навіть вирішальної битви між військами Річарда III та Генрі Бекінгема. Останній намагався втекти, але його було схоплено, а згодом — страчено у Солсбері.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Кетрін Вудвіл
Діти:
- Едвард Стаффорд (1478–1521), герцог Бекінгем
- Елізабет Стаффорд (1479–1532), дружина Роберта Редкліфа, 1-го графа Сасекс
- Генрі Стаффорд (1479–1523), граф Вілтшир
- Ганна Стаффорд (1483–1544), дружина Георга Гастінґса, графа Гантінґдон
- Гамфрі Стаффорд, помер дитиною
- Маргарет Стаффорд, померла дитиною
Джерела[ред. | ред. код]
- Ross, Charles (1981). Richard III. Methuen. ISBN 0-413-29530-3.
- Peter Wende (Hrsg.): Englische Könige und Königinnen der Neuzeit; Von Heinrich VIII. bis Elisabeth II. Beck, 2008, ISBN 978-3-406-57375-0
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генрі Стаффорд |
Примітки[ред. | ред. код]
|
