Генуезькі колонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Генуезькі колонії — поселення генуезців за межами Італії задля підтримання та захисту своїх торгових шляхів.

Значення північноіталійських торгових республік виникає не лише з участі в іберійських заокеанських кампаніях, але й із власної колоніальної діяльності, особливо активної у період Високого Середньовіччя.

У цей період формується система колоній, що охоплює багато міст від Атлантичного узбережжя Магрибу на Заході до Палестини, Тани і абхазького Сабастополіса на Сході. Зміцненню республіки чимало посприяли Хрестові походи, транспортне забезпечення яких організовували Генуя та її могутні конкуренти Піза та Венеція. Генуезці отримували від хрестоноських правителів Палестини землі, а іноді села або невеликі міста.

Володіння Генуї[ред. | ред. код]

Генуезька експансія
Колонії та опорні пункти Генуї
Торгові маршрути Венеції та Генуї

Африка[ред. | ред. код]

Генуезька фортеця Табарка, Туніс

Сардинія[ред. | ред. код]

Корсика[ред. | ред. код]

Кіпр[ред. | ред. код]

Монако[ред. | ред. код]

Чорне море[ред. | ред. код]

Протоки[ред. | ред. код]

Башта Галата (1348) на північному кінці середньовічної генуезької цитаделі Галата (Пера), Стамбул, Туреччина

Крим[ред. | ред. код]

Червоним виділені генуезькі володіння у Криму
Генуезькі стіни Каффи, сучасна Феодосія
Генуезька фортеця Солдайя, сучасний Судак
Генуезька фортеця Чембало, сучасна Балаклава

Азовське море[ред. | ред. код]

Східне узбережжя Чорного моря[ред. | ред. код]

Бессарабія[ред. | ред. код]

Мала Азія[ред. | ред. код]

Егейське море[ред. | ред. код]

Опорні пункти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Иосафат Барбаро. Путешествие в Тану. Параграф 46. Архів оригіналу за 2 червень 2009. Процитовано 16 грудень 2013. 
  2. Типаков В.А. Общины Готии и Капитанство Готии в уставе Каффы 1449 р.//Культура народов Причерноморья, 1999, N6, стр. 218-224
  3. ИСТОРИЧЕСКАЯ ГЕОГРАФИЯ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ в XIII — XIV вв. Архів оригіналу за 19 червень 2009. Процитовано 16 грудень 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • (Kolonien) Kolonien Genuas[недоступне посилання з липень 2019](нім.)
  • Гавриленко О. А., Сівальньов О. М., Цибулькін В. В. Генуезька спадщина на теренах України; етнодержавознавчий вимір. — Харків: Точка, 2017.— 260 с. — ISBN 978-617-669-209-6