Генґітль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генґітль
Генґітль в 2004р.
Генґітль в 2004р.
64°11′ пн. ш. 21°20′ зх. д. / 64.183° пн. ш. 21.333° зх. д. / 64.183; -21.333Координати: 64°11′ пн. ш. 21°20′ зх. д. / 64.183° пн. ш. 21.333° зх. д. / 64.183; -21.333
Тип щитовий вулкан, туйя
Країна Flag of Iceland.svg Ісландія
Місце знаходження Ісландія Ісландія
Гори кальдера вулкана Торфайокутль
Висота 803 м.н.м.[1]
Останнє виверження 150 р. н. е. ± 75 років[1]
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames 3416419
Global Volcanism Program 371050
Генґітль. Карта розташування: Ісландія
Генґітль
Генґітль
Генґітль у Вікісховищі?

Генґітль (ісл. Hengill) — це вулкан на південному заході Ісландії, на південь від рівнини Тінґветлір, включеної до Світової спадщини ЮНЕСКО. В вулканології цю територію також називають Генґітльським трійником, оскільки тут сходяться рифтова зона Рейк'янес з Ісландською західною вулканічною зоною (англ. Western Volcanic Zone), які обидві стикаються з Південноісландською зоною сейсмічної трансформації (англ. South Icelandic seismic transform Zone).[2]

Вулкан досі активний з огляду на численні джерела термальних вод та фумароли, однак останнє виверження сталось бл. 2000 років тому.

Вулканічна система має важливе значення для енергосистеми Ісландії, оскільки тепло її термальних вод використовується для виробництва тепла та електроенергії на геотермальній станції Нес'явелір.

Вулканічна система[ред. | ред. код]

Територія[ред. | ред. код]

Вулканічна система Генґітль займає площу довжиною до 100 км та шириною від 3 до 16 км, починається від Сельвогур та закінчується під льодовиком Лаунґйокутль. В разі, якщо вважати цю вулканічну систему частиною півострову Рейк'янес, вона є найважливішою на ньому[3].

Історія вивержень[ред. | ред. код]

З часу останнього льодовикового періоду (бл. 10 000 років тому) на території Генґітлю є свідчення чотирьох вивержень. Всі вони відбувались на північній частини вулканічної системи. Однак під час останнього виверження бл. 2000 років тому утворились також і острови на озері Тінґватляватн на схід від вулкана, в тому числі найбільший острів на озері — Сандей. Також є джерело лавового поля біля Нес'явелір, т. зв. Нес'яраун.[4]

Територія і досі є вулканічно активною з огляду на численні джерела термальних вод та фумароли. Так приблизно в Іннстілалур між Генґітлем і Ск'ярдмьюрарф'ятлем (ісл. Skarðsmýrarfjall) знаходиться одне з найбагатших джерел пари в країні, яке використовує найбільша геотермальна станція в світі в Хетлісхейді.

Між 1994 та 2002 роками в Генґітльському трійнику було зафіксовано аномально високу кількість землетрусів, а дані вимірів GPS зафіксували значущі зміни (вигини) між двома вулканічними системами, що раніше також відносили до Генґітля. Однак ці ознаки підйому магми після 2002 року по цей час більше не спостерігались.[2]

Суміжні вулканічні системи[ред. | ред. код]

Зі сходу до вулканічної системи Генґітль примикають дві старші вулканічні системи, які раніше вважались частиною Генґітля — з північного сходу ісл. Hrómundartindur на Хетлісхейді. Маленьке містечко Квераґерді з його геотермальними джерелами лежить бл. в 10 км на схід від Генґітля на території вулкана Гренсдалур (ісл. Grensdalur).

На півострові Рейк'янес до системи Генґітль з південного сходу примикає Бренністейнф'єтль. Виходи термальних вод з цих двох систем подекуди розташовані на відстані всього 1—2 км один від одного.

Гірський масив Генґітль[ред. | ред. код]

Витягнутий з південного заходу на північний схід гірський масив Генґітль, що одночасно є центральним вулканом однойменної вулканічної системи, лежить на південний захід від озера Тінґватляватн.[5] Це є найвищі гори поблизу столиці країни Рейк'явіку. Найвища вершина масиву Скеггі має висоту 803 м.н.м.

Генґітль є туйєю, яка значною мірою утворилась під час льодовикового періоду під льодовиком та переважно складається з палагоніту. Його оточують кряжі з палагонітової та кульової лави. Найбільш верхні шари з олівінового базальту.[6] Нещодавні дослідження показують, що гора виникала протягом двох льодовикових періодів: нижня частина походить ймовірно з передостаннього льодовикового періоду (Ріссу), а верхня складається з результатів підльодовикових вивержень в останній період похолодання (останній льодовиковий період).[7] На дочірній вершині Слегг'ятакож є виходи ріоліту.[8]

Територія з горами та гарячими джерелами є популярним туристичним напрямком, тут прокладено багато туристичних маршрутів.

Галерея[ред. | ред. код]

Гарячі джерела на Генґітлі біля Нес'явеліру 25.05.2008
Траса 435 біля Нес'явеліру 25.05.2008

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Hengill. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут.  (англ.)
  2. а б vgl. http://hraun.vedur.is/ja/skyrslur/contgps/node18.html Опис Генґітльського трійника, Ісландський метеорологічний інститут(англ.)
  3. Ari Trausti Guðmundsson: Lebende Erde. Facetten der Geologie Islands. Reykjavík 2007, S. 192
  4. Thor Thordarsson, Armann Hoskuldsson: Iceland — Classic Geology in Europe 3. Harpenden 2002, S. 76
  5. Ari Trausti Guðmundsson, Pétur Þórleifsson: Íslensk fjöll. Gönguleiðir á 151 tind. Reykjavík 2004, S. 102.
  6. Íslandshandbókin. 2.bindi. 1989 S. 796.
  7. Daher Elmi: Geothermal resource assessment through well and production response modelling. Msc. Thesis. Dep. of Mechanical and Industrial Engineering. Univ. of Iceland. April 2008, S. 30
  8. Íslandshandbókin. 2.bindi. 1989 S.796

Посилання[ред. | ред. код]