Географія Барбадосу
Географія Барбадосу  | |
|---|---|
 Географічне положення Барбадосу | |
| Географічне положення | |
| Континент | Північна Америка |
| Регіон | Вест-Індія |
| Координати | 13°10′ пн. ш. 59°32′ зх. д. / 13.167° пн. ш. 59.533° зх. д.G O |
| Територія | |
| Площа | 430 км² (202-ге) |
| • суходіл | 100 % |
| • води | 0 % |
| Морське узбережжя | 97 км |
| Державний кордон | 0 км |
| Рельєф | |
| Тип | горбистий |
| Найвища точка | гора Хіллабі (336 м) |
| Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
| Клімат | |
| Тип | тропічний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | [[_]] ( км) |
| Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | вуглеводні, риба, вуглеводні |
| Стихійні лиха | тропічні циклони, зсуви ґрунту |
| Екологічні проблеми | забруднення вод, ерозія ґрунтів |
Барбадос — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Малих Антильських островів Карибського регіону 
. Загальна площа країни 430 км² (202-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 430 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни 2,5 рази за площу території Голосіївського району міста Києва.
Офіційна назва — Барбадос (англ. Barbados). Назва країни походить від назви однойменного острова. Назву острову дав португальський дослідник Педро а Кампос у XVI сторіччі, що у перекладі з іспанської означає бородатий, за виглядом листя фігових дерев, які вкривали острів, або ж повітряних коренів[2].
Барбадос — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острів лежить на схід від основної гряди Навітряних островів Малих Антильських островів[3]. Барбадос омивається водами Атлантичного океану[3]. Загальна довжина морського узбережжя 97 км.
Морські кордони країн Карибського регіону
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].
Час у Барбадосі: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)[5].
В основі геологічної будови острова гранітні породи, тобто це континентальний острів, уламок древнього кратону.
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Хіллабі (336 м).
Гіпсометрична карта Барбадосу
Профіль рельєфу Барбадосу
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)
Замальовка Крейдяних гір
У печері Харрісона
.jpg)
Узбережжя острова
Карта коралових рифів навколо острова
Риф Кобблера на південному узбережжі
Прибережні скелі у Батшебі
Прибійні фонтани
Вири у прибережних водах
Територія Барбадосу лежить у тропічному кліматичному поясі[6]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[7]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[7]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[7]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[7].
Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Антильських островів за Кеппеном
Кліматограма Бриджтауна
Барбадос є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[8].
Річка Конститьюшн
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Зоогеографічно територія країни належить до Антильської підобласті Неотропічної області[7].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті урагани; періодичні зсуви ґрунту[1].
Надра Барбадосу багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ[9].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,08 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 50 км² зрошуваних земель[1].
Земельні ресурси Барбадосу (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 32,6 %,
- орні землі — 25,6 %,
- багаторічні насадження — 2,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 19,4 %;
- інше — 48 %[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення морських вод навколо острова сміттям з суден;
- ерозію ґрунтів;
- забруднення водоносних горизонтів нелегальними сміттєзвалищами
Барбадос є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[10].
За фізико-географічним районуванням світу Барбадос належить до фізико-географічної області Малі Антильські острови Карибської фізико-географічної країни.
- 1 2 3 4 5 6 7 Barbados, Geography. Factbook.
- ↑ Поспелов Е. М., 2005.
- 1 2 Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 10 August. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- 1 2 3 4 5 ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ Барбадос // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барбадос // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4
- Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6
- Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.
- (рос.) Барбадос // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейн. — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Барбадос // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Вікісховище : Атлас Барбадосу.- Карти Барбадосу : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Барбадос (Barbados) / Р. М. Францішко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40470.
- Barbados : [англ.] : [арх. 15 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 August. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Барбадос : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Барбадосу.
