Географія Гвінеї-Бісау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Гвінеї-Бісау Picto infobox map.png
Географічне положення Гвінеї-Бісау
Географічне положення Гвінеї-Бісау
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Західна Африка
Координати 12°00′ пн. ш. 15°00′ зх. д. / 12.000° пн. ш. 15.000° зх. д. / 12.000; -15.000
Територія
Площа 36,1 тис. км² (138-ме)
 • суходіл 77,6 %
 • води 22,4 %
Морське узбережжя 350 км
Державний кордон 762 км
Рельєф
Тип низовинний
Найвища точка безіменна висота (300 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Жеба з Корубалом ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси риба, деревина, фосфати, боксити, граніт, будівельні матеріали, вуглеводні
Стихійні лиха суховії, пожежі
Екологічні проблеми знеліснення, перевилов риби

Гвінея-Бісау — невелика західноафриканська країна, що знаходиться на західному узбережжі континенту . Загальна площа країни 36 125 км² (138-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 28 120 км², а на поверхню внутрішніх вод — 8 005 км²[1]. Площа країни трохи більша за площу Одеської області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Гвінея-Бісау, Гвінея-Бісау (порт. Republica da Guine-Bissau, Guine-Bissau[2]). Назва країни походить від злиття топоніму Гвінея і назви столиці — Бісау, щоб відрізнити нову незалежну країну, колишню Португальську Гвінею, від сусідньої Гвінеї. Топонім Гануа, Гінья (Ganua, Ginya) зустрічається на картах XIV століття[3]. У сучасному вигляді топонім Гвінея (порт. Guinea) уведений у XV столітті португальськими мореплавцями на означення усіх африканських земель на південь від Сахари, від них він потрапив до інших європейських мов[3]. З мови сусу топонім перекладається як жінки, за іншою версією, походить від бербер. Akal n-Iguinawen, що означає «Земля німих», тобто варварів, що не розуміють берберської[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Гвінеї-Бісау від ООН (англ.)

Гвінея-Бісау — невелика західноафриканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — із Сенегалом (спільний кордон — 341 км), на сході — з Гвінеєю (421 км). Загальна довжина державного кордону — 762 км[1]. Гвінея-Бісау на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 350 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[5][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Гвінеї-Бісау

Час у Гвінеї-Бісау: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Гвінеї-Бісау багаті на ряд корисних копалин: фосфати, боксити, каолін, граніт, вапняк, нафту[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — 70 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — невідома висота на сході країни на плато Фута-Джаллон (300 м)[1].

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Гвінеї-Бісау лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[9]. У літнє-осінній період з океану можуть надходити тропічні циклони[9].

Гвінея-Бісау є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 31 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 250 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера[ред. | ред. код]

Болота[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Гвінеї-Бісау (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 44,8 %,
    • орні землі — 8,2 %,
    • багаторічні насадження — 6,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 29,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 55,2 %;
  • інше — 0 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Західноафриканської підобласті Ефіопської області[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Гвінея-Бісау є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари в сухий сезон, спричиняючи зниження вологості повітря і значне зниження видимості; пожежі в савані[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територія Гвінеї-Бісау належить підобласті приатлантичних рівнин Сенегамбії західносуданської області природної країни Судану. Умовно її можна розділити на два райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Північний схід. .
  • Південний захід. .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Guinea-Bissau, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б в Поспелов Е. М., 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 14 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Гвінея-Бісау // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океані, 2014
  9. а б в г ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]