Географія Домініканської Республіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Домініканської Республіки Picto infobox map.png
Географічне положення Домініканської Республіки
Географічне положення Домініканської Республіки
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Вест-Індія
Координати 19°00′ пн. ш. 70°40′ зх. д. / 19.000° пн. ш. 70.667° зх. д. / 19.000; -70.667
Територія
Площа 48,67 тис. км² (132-ге)
 • суходіл 99,28 %
 • води 0,72 %
Морське узбережжя 1288 км
Державний кордон 376 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Піко-Дуарте (3175 м)
Найнижча точка уріз води озера Енрікільйо (-46 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Яке-дель-Норте (208 км)
Найбільше озеро Енрікільйо (375 км²)
Інше
Природні ресурси руди кольорових металів, боксити, золото, срібло, родючі ґрунти
Стихійні лиха тропічні циклони, повіді, посухи
Екологічні проблеми дефіцит прісної води, ерозія ґрунтів, руйнування коралових рифів

Домініканська Республіка — північноамериканська країна, що займає східну частину острова Гаїті Карибського регіону . Загальна площа країни 48 670 км² (132-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 48 320 км², а на поверхню внутрішніх вод — 350 км²[1]. Площа країни удвічі більша за площу Миколаївської області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Домініканська Республіка, Домінікана (ісп. La Republica Dominicana, La Dominicana)[2]. Назва країни походить від назви столиці країни, міста Санто-Домінго, яка носить ім'я іспанського Святого Домініка, засновника домініканського ордена. 1697 року був підписаний Рейсвейкський мир, за яким західна частина острова Гаїті відійшла до Франції, а східна залишилася за Іспанією і стала називатись Санто-Домінго[3]. Колонія Санто-Домінго 1844 року проголосила незалежність від Іспанії як Ла Републіка Домінікана[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Домініканська Республіка — північноамериканська країна, що межує лише з однією державою: Гаїті (спільний кордон — 376 км). Острів Гаїті належить до групи Великих Антильських островів. Загальна довжина державного кордону — 376 км[1]. Домініканська Республіка на півдні омивається водами Карибського моря; на півночі — водами Атлантичного океану; на сході водами протоки Мона відділена від островів Мона і Пуерто-Рико (США)[4]. Загальна довжина морського узбережжя 1288 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих вихідних ліній архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час у Домініканській Республіці: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Домініканської Республіки багаті на ряд корисних копалин: нікель, боксити, золото, срібло[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — 424 м; найнижча точка — уріз води озера Енрікільйо (-46 м); найвища точка — гора Піко-Дуарте (3175 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Домініканської Республіки лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[10]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[10]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[10].

Домініканська Республіка є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 21 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3070 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера[ред. | ред. код]

Болота[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Домініканської Республіки (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 51,5 %,
    • орні землі — 16,6 %,
    • багаторічні насадження — 10,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 24,8 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 40,8 %;
  • інше — 7,7 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Домініканська Республіка є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписана, але не ратифікована міжнародна угоди щодо міжнародного морського права[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: острів Гаїті лежить на шляху проходження карибських ураганів з червня по жовтень; нечасті повіді; періодичні посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Домініканської Республіки можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л the Dominican Republic, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 15 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Домініканська Республіка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г д ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333. 

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]