Географія Казахстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казахстан, вигляд з космосу
Міста і містечка Казахстану (англ.)

Казахстан  — держава в Центральній Азії. Межує: на півночі та заході — з Росією, на сході — з Китаєм, на півдні — з Туркменістаном, Киргизстаном та Узбекистаном. Омивається водами Каспійського моря.

Назва[ред. | ред. код]

Назва країни Казахстан (каз. Қазақстан) землі казахів і походить від тюрк. Qazaq (каз. қазақтар, однина қазақ) — вільна людина, авантюрист, шукач пригод, бурлака. Тотожне українському слову козак. Суфікс -стан походить від перс. stān‎ — земля.

Розташування[ред. | ред. код]

Крайні точки[ред. | ред. код]

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Казахстану

Понад 3/4 території Казахстану займають рівнини, з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря, й низовини. На заході — Прикаспійська низовина (частково лежить нижче рівня Світового океану, —27 м); в центральній частині — зруйнована гірська система, Казахський дрібносопковик; на півдні — частина Туранської низовини; на півночі — Тургайське плато. У межах рівнин поширені піщані й глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. На сході та південному сході — гірські хребти Алтаю, Тарбагатаю, Джунгарського Алатау, Тянь-Шаню з висотами від 3000 до 6995 м (пік Тенгрі). Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23% території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70% — для відгінного тваринництва.

Узбережжя Каспійського моря[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Сніговий покрив у листопаді, світлина з космосу
Докладніше: Клімат Казахстану

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200–500 мм, у пустельних — 100–200 мм. Середня температура січня — від −18 °C на півночі до −3 °C на півдні; середня температура липня — від 19 °C на півночі до 29 °C на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50 °C, а влітку приземні температури місцями сягають +70 °C. Добові перепади температур сягають 20-30 °C.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Гідрографія Казахстану (англ.)

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку.

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Казахстану

Річки Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній частині країни, належать до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнені внутрішні водоймища: Урал — в Каспійське море, Сирдар'я — в Аральське море, Ілі — в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Казахстану

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Казахстану

За винятком північних районів, загалом ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі — чорноземи, далі на південь — каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірські лучні чорноземні ґрунти.

Рослинність[ред. | ред. код]

Степ у Центральному Казахстані
Пустеля Кизилкум
Докладніше: Флора Казахстану

На більшості території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова степова і пустельна рослинність. Ліси в країні займають всього 3,5% території. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Казахстану

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Для охорони природи в Казахстані створено 12 національних парків і 10 заповідників.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]