Географія Кайманових Островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Кайманових Островів Picto infobox map.png
Географічне положення Кайманових Островів
Географічне положення Кайманових Островів
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Вест-Індія
Координати 19°30′ пн. ш. 80°30′ зх. д. / 19.500° пн. ш. 80.500° зх. д. / 19.500; -80.500
Територія
Площа 264 км² (211-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 160 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип низовинний
Найвища точка пагорб Блаф (43 м)
Найнижча точка Карибське море (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси риба, рекреаційні ресурси
Стихійні лиха тропічні циклони
Екологічні проблеми дефіцит прісної води

Кайманові Острови — північноамериканська країна, що відноситься до Карибського регіону і займає однойменний архіпелаг на південь від Куби . Загальна площа країни 264 км² (211-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 264 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни у 3 рази менша за площу території міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Кайманові Острови, Острови Кайман, Каймани (англ. Cayman Islands)[2]. Назва країни походить Христофор Колумб відкрив острови 1503 року після того, як збився з курсу на шляху з Панами до Гаїті. Він назвав острови Лас-Тортугас (ісп. tortuga — черепаха) через велику кількість черепах на острові. Близько 1540 року острови отримали назву Кайманас, від карибської назви морських алігаторів, за яких прийняли великих ящірок ігуан, що сягають 1,8 м довжини разом з хвостом[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Кайманові Острови — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Кайманові Острови з усіх сторін омиваються водами Карибського моря[4]. Загальна довжина морського узбережжя 160 км[1]. На північ від островів лежить Куба, на схід — Ямайка[4].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод архіпелагу встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час у Кайманових Островах: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[6]. Літній час на островах запропоновано вводити з 2016 року.

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Кайманових Островів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — пагорб Блаф (43 м). На острові Великий Кайман є цікавою геологічна формація хімічного вивітрювання вапняку під промовистою назвою Хелл (англ. Hell — пекло).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Кайманових Островів лежить у тропічному кліматичному поясі[8]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[9]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[9]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[9]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[9].

Кайманові Острови не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO)[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.

Річки[ред. | ред. код]

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Кайманових Островів (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,2 %,
    • орні землі — 0,8 %,
    • багаторічні насадження — 2,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 52,9 %;
  • інше — 35,9 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Антильської підобласті Неотропічної області[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]


Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани (з липня по листопад)[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • джерела питної води відсутні, воду видобувають методом опріснення морської.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Кайманових Островів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д the Cayman Islands, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. а б Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 15 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Кайманові Острови // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б в г д ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333. 

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]