Географія Мавританії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Мавританії Picto infobox map.png
Географічне положення Мавританії
Географічне положення Мавританії
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Західна Африка
Координати 20°00′ пн. ш. 12°00′ зх. д. / 20.000° пн. ш. 12.000° зх. д. / 20.000; -12.000
Територія
Площа 1 030 700 км² (29-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 754 км
Державний кордон 5002 км
Рельєф
Тип низовинно-височинний
Найвища точка гора Іджиль (915 м)
Найнижча точка Себха-де-Ндрхамха (-5 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Сенегал ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси залізні руди, гіпс, руди кольорових металів, фосфати, алмази, золото, вуглеводні, риба
Стихійні лиха суховії, посухи
Екологічні проблеми спустелювання, дефіцит прісної води

Мавританія — північноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 1 030 700 км² (29-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 030 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни у 1,5 рази більша за площу України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Ісламська Республіка Мавританія, Мавританія (араб. موريتانيا ,الجمهورية الإسلامية الموريتانية‎ — Аль-Джумухірія аль-Ісламія аль-Мурітанія; фр. République Islamique de Mauritanie)[2]. Назва країни походить від назви античної держави Мавретанія (III століття до н. е. — I століття н. е.), що існувало на території сучасного Марокко[3]. Назву давня держава отримало від етноніму берберських племен, яких єгиптяни називали лівійцями, а римляни — маврами (чорні люди), та слова «тан» на означення краю, землі. Етимологія назви маври походить від фінікійського «Маухарім» — Західний край[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Мавританія — північноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 460 км), на півночі і заході — із Західною Сахарою (1564 км), на сході — з Малі (2236 км), на півдні — з Сенегалом (742 км). Загальна довжина державного кордону — 5002 км[1]. Країна лежить між двома великими африканськими регіонами: Магрибом на півночі та Сахелем на півдні. Мавританія на заході омивається водами Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 754 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Мавританії

Час у Мавританії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Мавританії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, гіпс, мідь, фосфати, алмази, золото, нафту[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Мавританії

Середні висоти — 276 м; найнижча точка — Себха-де-Ндрхамха (-5 м); найвища точка — гора Кедієт-Іджиль (915 м). Більше 60 % території країни займають кам'янисті та піщані пустелі західної Сахари, територія загалом височинна, хоча зустрічаються і мальовничі останцеві скельні масиви. Уздовж низовинного піщаного узбережжя тягнеться смуга солончаків і тимчасових солоних озер — себха. Складене пісковиками плато висотою понад 300 м у внутрішніх районах країни тягнеться від північного кордону до долини річки Сенегал.

Більшу частину території Мавританії займає низовинна пустеля, яка на півдні переходить у напівпустелю. Східні райони являють собою піщані і кам'янисті пустелі. Південно-східну частину Мавританії займає пустеля Ход, з півночі і сходу обмежена крутими уступами плато висотою до 120 м. У XII—XIII століттях це був родючий населений район, який згодом був покинений, оскільки вичерпалися водні джерела.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Мавританії

Територія Мавританії лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[10]. Переважають східні пасатні вітри. На узбережжі відмічається вплив холодної Канарської течії, сезонний хід температури повітря чітко відстежується[10]. Чітко простежуються пасати з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опади майже відсутні, цілковита пустеля[10].

Район Шеммама на крайньому півдні країни, прилеглий до Сенегалу, єдиної річки з постійним стоком, характеризується коротким сезоном дощів. У кінці літа випадає 300—500 мм опадів. Така кількість опадів в поєднанні з розливом річки створює сприятливі умови для сільського господарювання. Але з 1960-х років в сахельській частині Мавританії кількість опадів скорочується: на початку 1990-х років в середньому щорічно випадало всього 100 мм. У останні десятиріччя пустеля Сахара загалом зміщалася на південь. Все це привело до значних змін довкілля.

Мавританія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,4 км³[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 450 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Мавританії

Головна річка країни (Сенегал) належать басейну Атлантичного океану; більшість тимчасових потоків (ваді) центральної і східної частини країни несуть свої води до безстічних областей пустелі Сахара. Внаслідок зменшення об'єму стоку паводки на річці Сенегал припинилися, і навіть район Шеммама перетворився на зону ризикованого землеробства.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Мавританії

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Мавританії

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Мавританії

Земельні ресурси Мавританії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 38,5 %,
    • орні землі — 0,4 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 38,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,2 %;
  • інше — 61,3 %[1].
Див. також: Ліси Мавританії

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Мавританії

У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Сенегалу — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Мавританія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркий посушливий вітер сірокко, що дме з березня по квітень спричинює періодичні посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Мавританії можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Сахара.
  • Атлантичне узбережжя.
  • Сахель.
  • Долина Сенегала.


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Mauritania, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 20 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Мавританія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г д ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]