Географія Малаві
| Географія Малаві | |
|---|---|
Географічне положення Малаві | |
| Географічне положення | |
| Континент | Африка |
| Регіон | Східна Африка |
| Координати | 13°30′ пд. ш. 34°00′ сх. д. / 13.500° пд. ш. 34.000° сх. д.G O |
| Територія | |
| Площа | 118 484 км² (100-те) |
| • суходіл | 79,4 % |
| • води | 20,6 % |
| Морське узбережжя | 0 км |
| Державний кордон | 2857 км |
| Рельєф | |
| Тип | височинний |
| Найвища точка | Сапітва у масиві Муланже (3002 м) |
| Найнижча точка | уріз води річки Шире (37 м) |
| Клімат | |
| Тип | субекваторіальний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Шире ( км) |
| Найбільше озеро | Ньяса (Малаві) (30044 км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | вапняки, родючі ґрунти, гідроенергія, уранові руди, кам'яне вугілля, боксити |
| Стихійні лиха | зливи, посуха |
| Екологічні проблеми | знеліснення, деградація земель, забруднення вод |
Малаві — південноафриканська країна, що знаходиться на півдні континенту вздовж західного берега озера Ньяса
. Загальна площа країни 118 484 км² (100-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 94 080 км², а на поверхню внутрішніх вод — 24 404 км²[1]. Площа країни втричі більша за площу Харківської області України.
Офіційна назва — Республіка Малаві, Малаві (ньянджа Chalo cha Malawi, Dziko la Malawi, Malawi; англ. Malawi)[2]. Назва країни походить від назви середньовічного (XVI століття) королівства Мараві[3]. Саме ж слово «мараві» означає полум'яні блиски, можливо, натякаючи на відблиски на хвилях озера Ньяса. Колишні назви британських колоній: Британський Центральноафриканський протекторат, Ньясаленд у 1907–1953 роках, від однойменного озера Ньяса і англійського слова «ленд» на означення країни[2].

Малаві — південноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на північному сході — з Танзанією (спільний кордон — 512 км), на сході й півдні — з Мозамбіком (1498 км), на заході — із Замбією (847 км). Загальна довжина державного кордону — 2857 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4][5].
Час у Малаві: UTC+2 (той самий час, що й у Києві)[6].
- Схема Великої рифтової долини
- Епіцентр землетрусу 1989 року
Середні висоти — 779 м; найнижча точка — уріз води річки Шире (37 м); найвища точка — гора Мланже (Сапітва) (3002 м).
- Рельєф Малаві
- Гіпсометрична карта Малаві
- Рельєф Малаві
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Масив Муланже
- Масив Муланже у 3D
- Вершина Сапітва
Територія Малаві лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[8]. Взимку відзначається сухий сезон[8].
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Малаві (за Кеппеном)
Малаві є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].
- Гідрографічна мережа Малаві
- Річка Шире
- Сточище озера Ньяса
- Малавійське узбережжя озера Ньяса
- Довбанки на озері Ньяса
Річки країни належать басейну Індійського океану.
Зоогеографічно територія країни належить до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[8].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: можливі руйнівні зливи, незначні посуха[1].
Надра Малаві багаті на ряд корисних копалин: вапняк, уранові руди, кам'яне вугілля, боксити[10].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 17,28 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 740 км² зрошуваних земель[1].
Земельні ресурси Малаві (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 59,2 %,
- орні землі — 38,2 %,
- багаторічні насадження — 1,4 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 19,6 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 34 %;
- інше — 6,8 %[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- деградацію земель;
- забруднення вод хімікатами з сільськогосподарських полів, побутовими і промисловими стоками;
- замулення нерестовищ риб загрожує риболовецькій галузі.
Малаві є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з охорони морських живих ресурсів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[11].
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права[1].
За фізико-географічним районуванням світу Малаві належить до Східноафриканської плоскогірної фізико-географічної країни.
- 1 2 3 4 5 6 7 8 Malawi, Geography. Factbook.
- 1 2 Котляков В. М., 2006.
- ↑ Поспелов Е. М., 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 15 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- 1 2 3 4 ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ Малаві // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0
- Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8
- Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7
- Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
- Малаві // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6
- Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Малави // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Малави // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Вікісховище : Атлас Малаві.- Малаві, Республіка Малаві / І. В. Кочеткова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-61043
- Карти Малаві : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Malawi : [англ.] : [арх. 19 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 October. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Малаві : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.