Географія Непалу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Непалу M:
Географічне положення Непалу
Географічне положення Непалу
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Південна Азія
Координати 28°00′ пн. ш. 84°00′ сх. д. / 28.000° пн. ш. 84.000° сх. д. / 28.000; 84.000
Територія
Площа 147 181 км² (94-те)
 • суходіл 92,94 %
 • води 7,06 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 3159 км
Рельєф
Тип гірський
Найвища точка гора Джомолунгма (8850 м)
Найнижча точка річка Канчан-Калан (70 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Карналі (950 км)
Найбільше озеро Рара (10,6 км²)
Інше
Природні ресурси кварц, прісна вода, деревина, гідроенергія, рекреаційні ресурси, буре вугілля, руди кольорових металів, залізні руди
Стихійні лиха шторми, повіді, зсуви ґрунту, посухи
Екологічні проблеми знеліснення, забруднення вод, забруднення повітря

Непал — південноазійська країна, що знаходиться на південних схилах Гімалаїв, між Індією і Китаєм . Загальна площа країни 147 181 км² (94-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 143 351 км², а на поверхню внутрішніх вод — 3 830 км²[1]. Площа країни дорівнює ¼ площі території України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Федеративна Демократична Республіка Непал, Непал (неп. नेपाल , संघीय लोकतान्त्रिक गणतन्त्र नेपाल — Непал, Сангхія Локтантрік Ганатантра Непал)[2]. Назва країни походить етноніму народу непа, який, у свою чергу, походить від тибетсько-бірманського слова «непа», що означає людей, які приручають домашню худобу. На історичних картах Південної Азії землі долини Катманду та її околиці позначаються як землі народу непар, невар, нева, ньюал тощо. Деякі дослідники стверджують, що етнонім «непа» походить від санскритських слів «ніпа» — підніжжя гір та «алайя» — житло, посилаючись на близькість країни до Гімалаїв[3]. Інші вважають, що назва походить від тибетського «ньямпал», що означає свята земля, що пов'язано з тим фактом, що в цій країні більше 2500 років тому народився засновник буддизму, Сіддхартха Гаутама Будда[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Непалу від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Непалу та США

Непал — південноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Китаєм (спільний кордон — 1389 км), на півдні — з Індією (1770 км). Загальна довжина державного кордону — 3159 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[4].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Непалі

Час у Непалі: UTC+5,75 (+3,75 години різниці часу з Києвом)[5].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Непалу

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Непалу багаті на ряд корисних копалин: кварц, буре вугілля, мідь, кобальт, залізну руду[6].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Непалу

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Непалу

Середні висоти — 2565 м; найнижча точка — уріз води річки Канчан-Калан (70 м); найвища точка — гора Джомолунгма (8850 м).

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Непалу

Територія Непалу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі високогірного типу[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній; добові досить відчутні[8]. У літнє-осінній період з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[8].

Непал є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 210,2 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 13,32 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Непалу

Річки країни належать басейну Бенгальської затоки Індійського океану.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Непалу

Льодовики[ред. | ред. код]

Докладніше: Льодовики Непалу

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Непалу

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Непалу

Земельні ресурси Непалу (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,8 %,
    • орні землі — 15,1 %,
    • багаторічні насадження — 1,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 12,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 25,4 %;
  • інше — 45,8 %[1].

Див. також: Ліси Непалу

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Непалу

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Гімалайсько-Юньнанської провінції Китайсько-Гімалайської підобласті Голарктичної області[8].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Непал є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Непалу

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: руйнівні шторми; повіді; зсуви ґрунту; посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Непалу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Nepal, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 18 April. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  6. Непал // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  7. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  8. а б в г ФГАМ, 1964
  9. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]