Географія Оману

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Оману M:
Географічне положення Оману
Географічне положення Оману
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Західна Азія
Координати 21°00′ пн. ш. 57°00′ сх. д. / 21.000° пн. ш. 57.000° сх. д. / 21.000; 57.000
Територія
Площа 309500 км² (71-ше)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 2092 км
Державний кордон 1561 км
Рельєф
Тип рівнинний, гористий на півночі й півдні
Найвища точка гора Еш-Шамс (2980 м)
Найнижча точка Аравійське море (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка  — ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, руди кольорових металів, будівельні матеріали, руди кольорових металів, вуглеводні
Стихійні лиха пилові і піщані бурі, посухи
Екологічні проблеми засолення ґрунтів, забруднення пляжів, дефіцит прісної води

Оман — західноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї Аравійського півострова . Загальна площа країни 309 500 км² (71-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 309 500 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни вдвічі менша за площу України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Султанат Оман, Оман (араб. عُمان , سلطنة عُمان‎‎)[2]. Назва країни має неясне походження і використовувалась вже в античні часи. Так у Плінія Старшого (I століття) зустрічається топонім Омана (лат. Omana), а у Птолемея (II століття) Оманум емпоріум (лат. Omanum emporium) — торгове місто Оман (сучасний Маскат)[3]. Декотрі дослідники виводять топонім від прикметника «аамен» або «амоун», що означає осіла людина (на відміну від бедуїнів). Інші вчені вважають, що країна була названа на честь якого-небудь історичного, легендарного або біблійного героя: Омана бен-Ібрахіма аль-Халіла, Омана бен-Сіба бен-Йатгана бен-Ібрагіма, Омана бен-Катана або Омана бен-Лута (сина біблійного Лота)[3]. Треті пропонують виводити назву країни від долини в Ємені, з якої прийшли засновники Маската. Колишня назва — Султанат Маскату і Оману, де Маскат — це прибережна частина, а Оман — континентальна, розділені плато Зеленої гори (араб. الجبل الأخضر‎‎ — Ель-Джебель ель-Ахдар).

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Оман — західноазійська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з ОАЕ (спільний кордон — 609 км), на сході — з Саудівською Аравією (658 км), на південному сході — з Єменом (294 км). Загальна довжина державного кордону — 1561 км[1]. Протяжність Оману з північного сходу на південний захід близько 1000 км, із заходу на схід від 130 до 320 км. Оман на півдні й сході омивається водами Аравійського моря, на північному заході (ексклав на півострові Мусандам) — водами Перської затоки, а на північному сході — Оманської затоки Індійського океану[4]. На півночі водами Ормузької протоки відділений від території Ірану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 2092 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1][6].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Омані

Час у Омані: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Оману

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Оману багаті на ряд корисних копалин: нафту, мідь, азбест, мармур, вапняк, хром, гіпс, природний газ[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Оману

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Оману

Середні висоти — 310 м; найнижча точка — рівень вод Аравійського моря (0 м); найвища точка — гора Еш-Шамс (2980 м). Більша частина поверхні Оману гориста; висоти до 3353 м (г. Шам в масиві Ель-Ахдар). Між горами і Оманською затокою протягається вузькою смугою приморська рівнина Ель-Батіна, найбільш освоєна і заселена частина країни.

На крайній півночі країни на побережжі Оманської затоки виражена вузька приморська рівнина Ель-Батіна. На південь від неї розташована серія невисоких субпаралельних хребтів гір Ахдар, що підвищуються в південно-західному напрямі, з самою високою точкою країни — горою Шам (3035 м). З півдня до цих гір примикає плато Оман середньою висотою бл. 500 м, значною мірою розчленоване руслами тимчасових водостоків — ваді. Ці водостоки беруть початок в горах і втрачаються в пісках пустелі Руб-Ель-Халі.

На півдні знаходиться пустеля Піски Вахіба.

На крайньому півдні країни розташоване плато Дофар, південний край якого утворюють гори Кара з вершинами, що досягають 1678 м. Гори круто обриваються у бік Аравійського моря і мають більш пологі північні схили.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Оману

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Оману

Територія Оману лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[10]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми[10].

Оман є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Докладніше: Гідрографія Оману

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 1,4 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 590 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Оману

Постійні водотоки відсутні, лише тимчасові — ваді. Належать басейну Індійського океану. У сухий сезон великі ділянки ваді залишаються оазами з пишною рослинністю. Найбільші ваді: Бені-Авф, Шаб, Тіві.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Оману

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Оману

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Оману

Пустельна рослинність, у горах ділянки саван і вологих тропічних лісів.

Земельні ресурси Оману (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 4,7 %,
    • орні землі — 0,1 %,
    • багаторічні насадження — 0,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 0 %;
  • інше — 95,3 %[1].
Див. також: Ліси Оману

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Оману

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, лише крайній південь аравійського узбережжя до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Оман є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Оману

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: літні вітри часто спричинюють пилові і піщані бурі; періодичні посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • зростаюче засолення ґрунтів;
  • забруднення пляжів нафтовими продуктами;
  • обмежені ресурси природних джерел питної води.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Оману можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Oman, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. а б Атлас світу, 2005
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 April. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Оман // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в г ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]