Географія Сан-Томе і Принсіпі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Сан-Томе і Принсіпі M:
Географічне положення Сан-Томе і Принсіпі
Географічне положення Сан-Томе і Принсіпі
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Центральна Африка
Координати 1°00′ пн. ш. 7°00′ сх. д. / 1.000° пн. ш. 7.000° сх. д. / 1.000; 7.000
Територія
Площа 964 км² (185-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 209 км
Рельєф
Найвища точка гора Піко-де-Сан-Томе (2024 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси риба, гідроенергія
Екологічні проблеми знеліснення, ерозія ґрунтів і деградація земель

Сан-Томе і Принсіпі — африканська країна, що розташовується на островах Гвінейської затоки поблизу західного узбережжя континенту . Загальна площа країни 964 км² (185-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 964 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни трохи більша за площу території міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сан-Томе і Принсіпі (порт. Republica Democratic de São Tomé e Príncipe, São Tomé e Príncipe). Назва країни походить від назв однойменних островів[2]. Острів Сан-Томе був названий на честь християнського святого апостола Хоми, в день якого 21 грудня 1470 або 1471 року острів був відкритий португальськими мореплавцями[3]. Острів Принсіпі спочатку називався Санту-Антуан (порт. Santo Antão), імовірно, на честь святого Антонія, в день якого 17 січня 1471 або 1472 року його відкрили[3]. Пізніше, 1502 року, його перейменували на Острів Принца (ісп. Ilha do Principe), бо плантатори цукрової тростини сплачували мито португальському принцу[1].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Файл:Un-saotomeandprincipe.png
Карта Сан-Томе і Принсіпі від ООН (англ.)

Сан-Томе і Принсіпі — центральноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Сан-Томе і Принсіпі омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 209 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній архіпелажних вод. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час у Сан-Томе і Принсіпі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[4].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Сан-Томе і Принсіпі не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Піко-де-Сан-Томе (2024 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Сан-Томе і Принсіпі лежить у екваторіальному кліматичному поясі[5]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[6]. Цілий рік помірно спекотно, вплив океану значно знижує температуру повітря, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові[6]. превалюють слабкі вітри, цілий рік волого, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[6].

Сан-Томе і Принсіпі є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[7].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 100 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану.

Озера[ред. | ред. код]

Болота[ред. | ред. код]

Льодовики[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Сан-Томе і Принсіпі (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 50,7 %,
    • орні землі — 9,1 %,
    • багаторічні насадження — 40,6 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 28,1 %;
  • інше — 21,2 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Західноафриканської підобласті Ефіопської області[6].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Сан-Томе і Принсіпі є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: потенційні несприятливі метеорологічні умови[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Сан-Томе і Принсіпі можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Sao Tome and Principe : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2001
  4. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 August. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  5. Атлас. Географія материків і океані, 2014
  6. а б в г ФГАМ, 1964
  7. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "unclos", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "unclos7", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]