Географія Сен-П'єру і Мікелону

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Сен-П'єру і Мікелону Picto infobox map.png
Географічне положення Сен-П'єру і Мікелону
Географічне положення Сен-П'єру і Мікелону
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Північна Америка
Координати 46°50′ пн. ш. 56°20′ зх. д. / 46.833° пн. ш. 56.333° зх. д. / 46.833; -56.333
Територія
Площа 242 км² (214-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 120 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип гористий
Найвища точка гора Морн-де-ла-Гран-Монтань (240 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип помірний
Внутрішні води
Найдовша річка Бель ( км)
Найбільше озеро лагуна Гран-Барахос (9 км²)
Інше
Природні ресурси риба
Стихійні лиха тумани, айсберги

Сен-П'єр і Мікелон — невеличка північноамериканська острівна країна, що лежить у водах Атлантичного океану на південь від острова Ньюфаундленд . Загальна площа країни 242 км² (214-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 242 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни вдвічі більша за площу території Голосіївського району міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Сен-П'єр і Мікелон (фр. Departement de Saint-Pierre et Miquelon, Saint-Pierre et Miquelon)[2]. Назва країни походить від назви однойменних островів. Острови були відкриті 21 жовтня 1520 року португальський мореплавць Жозе Алварес Фагендес, який назвав їх Архіпелагом одинадцяти тисяч дів, на честь святої великомучениці Урсули та закатованих разом з нею 11 тис. невинних дів[3]. 1536 року французький мореплавець Жак Картьє дав головному острову назву Острів Святого Петра (фр. Isle Sainct Pierre) на честь християнського покровителя рибалок, апостола Святого Петра[3]. У XVI столітті регіон часто відвідували баскські рибалки. Вони назвали острів Мікелле, що баскською мовою означає Михало, імовірно, на честь Архангела Михаїла. 1579 року вперше на картах з'являються топоніми Micquetõ і Micquelle, що з плином часу еволюціонували через Miclon, Micklon в Miquelon.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Сен-П'єр і Мікелон — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Сен-П'єр і Мікелон омивається водами Атлантичного океану[4]. На північ і схід від островів лежить канадський острів Ньюфаундленд[4]. Загальна довжина морського узбережжя 120 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Час у Сен-П'єрі і Мікелоні: UTC-3 (-5 годин різниці часу з Києвом)[6]. Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Сен-П'єру і Мікелону не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Морн-де-ла-Гран-Монтань (240 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Територія країни складається з двох масивів суходолу, острова Сен-П'єр (25 км²) і острова Мікелон (216 км²). Останній складається з трьох геологічно окремих островів, що в наш час поєднуються піщаними перемичками — томболо. Це Гран-Мікелон (110 км²), Ланглейд (91 км²) та Ле-Кап (15 км²).

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Сен-П'єру і Мікелону лежить на кордоні помірного й субтропічного кліматичних поясів, у зоні взаємодії холодної (Лабрадорської) і теплої (Гольфстрім) течій, що сильно ускладнює метеорологічні умови[8]. Зона постійних штормових вітрів. Незначні сезонні амплітуди температури повітря. Прохолодна зима, можливе випадіння снігу, вологе літо з частими туманами[9].

Сен-П'єр і Мікелон не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в міжнародній організації представляє Франція[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1].

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Сен-П'єру і Мікелону (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 8,7 %,
    • орні землі — 8,7 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 12,5 %;
  • інше — 78,8 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Канадської провінції Циркумбореальної підобласті Голарктичної області[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]


Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: цілорічні тумани і айсберги навколо островів можуть значно ускладнювати судноплавство[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • потенційні поклади нафти в акваторії островів можуть суттєво ускладнити екологічну обстановку в країні, що не має достатньо розробленого законодавства з охорони навколишнього середовища.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Сен-П'єру і Мікелону можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Saint Pierre and Miquelon, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. а б Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Північна Америка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Сен-П'єр і Мікелон у темах