Географія Філіппін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фізична карта Філіппін
Кліматична карта Філіппін
Північні Філіппіни (Лусон)
Основні вулкани Філіппін

Географія Філіппін — географія архіпелагу, що складається з приблизно 7641 острова[1] із загальною площею приблизно 300 000 квадратних кілометрів.[2] 11 найбільших островів займають 94 % загальної площі країни. Найбільший з цих островів — Лусон, площею близько 105 000 квадратних кілометрів (40 541 квадратних миль). Наступний за величиною острів Мінданао має площу близько 95 000 квадратних кілометрів (36 680 квадратних миль). Архіпелаг знаходиться на відстані близько 800 кілометрів (500 миль) від Азійського материка та географічно розташований між Тайванем і Борнео.

Філіппіни — переважно гірська (гори займають близько 3/4 поверхні) країна; середня висота хребтів — близько 2000 м, найбільша — 2954 м (вулкан Апо на острові Мінданао).

Філіппіни — країна на однойменному архіпелазі в західній частині Тихого океану та сході Південно-Китайського моря. Філіппінський архіпелаг став культурним перехрестям та місцем, де взаємодіяли малайці, індуси, араби, китайці, іспанці, американці та інші народи.

Географічний поділ[ред.ред. код]

Філіппіни займають територію, яка тягнеться на 1850 км від, приблизно, п'ятої до дванадцятої паралелей північної широти. Філіппінський архіпелаг розділений на три групи островів: Лусон, Вісайські острови і Мінданао.

Острівна група Лусон включає в себе острови Лусон, Міндоро, Палаван, Маріндук, Масбате, Ромблон, Катандуанес, острови Батанес та Поліліо. Вісайська група островів розташована в центральній частині Філіппін, найбільші острови: Панай, Негрос, Себу, Бохол, Лейте, Самар, Сікіхор, Біліран і Гуймарас. Острівна група Мінданао включає сам острів Мінданао, Дінагат, Сіаргао, Камігуїн, Самал, архіпелаг Сулу з островом Басілан.

Берегова лінія Філіппін є однією з найдовших в світі.

Гори. Вулкани[ред.ред. код]

Острівні дуги Філіппін утворені гребеневими ділянками підводного підняття і відрізняються гірським рельєфом. Особливо це виражене на Лусоні, де простежуються два, а місцями три субмеридіональні хребти середньою висотою близько 1800 м і максимальною 2934 м (гора Пулог).

Аналогічна система субмеридіональних хребтів виражена на острові Мінданао з найвищою вершиною країни — вулканом Апо. Всі ці гірські структури є складовою частиною пояса діючих вулканів Тихого океану, що протягся в крайовій зоні й іменується «Тихоокеанським вогненним кільцем». Біля східних берегів Мінданао є Філіппінський жолоб, який опускається на глибину 10 340 метрів.

На острові Лусон нараховують близько 20 періодично діючих вулканів.

Річки. Рівнини. Міжгірські долини[ред.ред. код]

Між гірськими хребтами розташовані густо заселені рівнини і річкові долини.

До найбільших із них належать: на острові Лусон долина річки Кагаян (на північному сході), Центральна рівнина і рівнина Біколь (на південному сході); на острові Мінданао — долини річок Агусан (на сході) і Мінданао (на південному заході); на острові Панай — Центральна рівнина.

Крім того, вздовж берегів більшості островів простяглися вузькі прибережні рівнини. Найбільша річка країни — Кагаян.

Виділяються також Пампанга і Агно на Лусоні, а також Агусан і Мінданао з її головною притокою Пулангі на острові Мінданао.

Невелика річка Пасиг на острові Лусон, що витікає з озера Бай, проходить через Манілу, має важливе значення для перевезення вантажів.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Філіппін тропічний, мусонний, але через сильну розчленованість рельєфу, різну експозицію схилів щодо вологих мусонних потоків і трас тропічних циклонів, неоднакову міру віддаленості місцевості від океану, він неоднорідний.

Pana Banaue Rice Terraces.jpg

Примітки[ред.ред. код]

  1. More islands, more fun in PH. CNN Philippines. 20 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016. 
  2. The Philippines. Official Gazette. Government of the Philippines. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Філіппіни Це незавершена стаття з географії Філіппін.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.