Геологія Ефіопії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геологія Ефіопії

Основні геологічні структури[ред. | ред. код]

У геологічній будові Ефіопії виділяють 3 структурних поверхи:

  • докембрійський фундамент,
  • платформний чохол
  • кайнозойський рифтовий комплекс.

Докембрійський фундамент[ред. | ред. код]

Докембрійський фундамент належить до Мозамбікського рухливого поясу Східної Африки. Він оголений в південній, західній і північній провінціях країни. Складений архейським (ґнейси і мігматити) та ранньопротерозойським (кварцити, слюдяні і графітові сланці, мармури) комплексами. Масиви розділені складчастими поясами Західної Ефіопії і Адоли, що є відгалуженнями піздньопротерозойського складчастого пояса Червоного моря. У складчастих поясах виділяються офіолітові асоціації (ультрабазити, габроїди, амфіболіти, метавулканіти), глибоководні піщано-глинисті осади, вапняно-лужні вулканічні комплекси. З останніми асоціюють інтрузії діорит-ґранодіоритового складу. Всі ці утворення характерні для пізньокембрійської околиці Східної Африки. Зі складчастими поясами пов'язані сульфідна мідно-цинкова мінералізація колчеданного типу, родовищ руд золота і рідкісних металів.

Платформний чохол[ред. | ред. код]

В основі платформного чохла залягають флювіальні і гляціальні товщі верхнього палеозою-тріасу (потужність 300–400 м), що є аналогами системи Карру Південно-Східної Африки. Ці відклади заповнюють ерозійні і тектонічні депресії (найбільша — Огаденський ґрабен в Східній Ефіопії). Вище залягають глинисто-карбонатні прибережні і мілководні юрські і нижньокрейдові осади. На сході країни (Огаден) розріз доповнений прибережно-лагунними відкладами верхньої крейди і карбонатними товщами палеоцену — середнього еоцену. На заході (Центральний басейн) потужність осадового чохла 1—1,5 км, на сході — до 5—6 км (в Огаденському ґрабені-авлакогені, де відомі промислові родовища газу).

Кайнозойський рифтовий комплекс[ред. | ред. код]

Кайнозойська структура включає Ефіопське і Сомалійське плато, які підняті в пліоцен-четвертинний період та розділяючу їх рифтову зону. Плато складені олігоцен-міоценовими базальтами та увінчані вулканами (Мегезес, Рас-Дашен, Чілало, Бадда та ін.), активність яких пов'язана з ранньою стадією рифтогенезу. Рифтова зона включає Афарську депресію і Ефіопський рифт, які сформувалися протягом останніх 15 млн років. Афарська депресія має трикутну форму, заповнена слабколужними і толеїтовими базальтами. Тут з'єднуються Червономорський, Аденський і Ефіопський рифти. Земна кора в районі Афара потоншена в 2—3 рази, в осьових хребтах відбувається нарощування нової базальтової кори («розсіяний спрединг»). Ефіопський рифт є ґрабеном довжиною 500 км і шириною 50—80 км з ступінчасто-скидовими бортами. Він заповнений в основному туфами та ігнімбритами лужних ріолітів, менше — озерними відкладами. Сучасне розсування в межах Ефіопського рифту відбувається в осьових зонах, де спостерігаються тріщинні виливи базальтів, концентруються ріолітові стратовулкани.

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Див. також Сейсмічність Ефіопії

Сейсмічність Ефіопії. Територія Ефіопії характеризується високою сейсмічністю, яка обумовлена процесами на границях плит. Вогнища землетрусів розташовуються в осьовій зоні Ефіопського рифту і вздовж західного борту Афарської депресії.

Землетруси дрібнофокусні, корові, часто з магнітудою понад 5.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • (англ.) Getaneh, A., Pretti, S. & Valebar, R. (1993): An outline of the metallogenic history of Ethiopia. — In: Geology and Mineral Resources of Somalia and Surrounding Regions, E. Abbate, M. Saggri & F. P. Sassi (eds.), 569–578; Firenze.
  • (англ.) Jelenc, D. A. (1966): Mineral occurrences of Ethiopia. — Ministry of Mines, Addis Ababa, 1-720; Addis Ababa.
  • (англ.) Kazmin, V. (1972): Geological map of Ethiopia, 1:2,000,000. — Geological Survey of Ethiopia, Ministry of Mines, Energy and water Resources; Addis Ababa.
  • (англ.) Kazmin, V., Shif eraw, A. & Balcha, T. (1978): The Ethiopian basement: stratigraphy and possible manner of evolution. — Geologische Rundschau 67 (2), 531–546; Stuttgart.
  • (англ.) Merla, G., Abbate, E., Canuti, P., Sagri, M. & Tacconi, P. (1973): Geological Map of Ethiopia and Somalia, 1:2,000,000. — Consiglio Nazionale delle Ricerche Italy.
  • (англ.) Metaseria, D., Asfawossen, A. & Mogessie, A. (2004): Contribution of geology to the growth of the tourism industry in Ethiopia. — 20th Colloquium African Geology, Abstr. Vol., 131: Orleans.
  • (англ.) Mohr, P. A. (1971): Outline tectonics of Ethiopia. — In: Tectonics of Africa, 447–458; UNESCO, Paris.
  • (англ.) Pilger, A. & Rösler, A. (eds.) (1975): Afar depression of Ethiopia. — Proceedings International Symposium Afar Region and Related Rit Problems 1 (XIX), 1-415; Bad Bergzabern.
  • (англ.) Tadesse, S., Milesi, J. P. & Deschamps, Y. (2004): Geology and mineral potential of Ethiopia. — 20th Colloquium African Geology, Abstr. Vol., 388, Orleans.
  • (англ.) Warden, A. J. (1975): Explanation of the geological map of Ethiopia. — Ministry of Mines, Energy and Water Resources.
  • (нім.) Brinckmann, J. & Kürsten, M. (1970): Zur Geologie der Danakil-Senke (nördliches Afargebiet, NE-Äthiopien). — Geologische Rundschau 59, 409–443; Stuttgart.

Посилання[ред. | ред. код]