Геологія Зімбабве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геологічна будова Зімбабве.

Зімбабве розташована в півд. частині Африканської платформи. Більшу частину тер. країни займає кристалічний масив Зімбабве, в складі якого виділяється граніто-гнейсове ядро (кратон), обрамоване субширотними складчастими поясами: Лімпопо на півдні і Замбезі на півночі. Ядро складене катархейськими (3,7-3,8 млрд років) граніто-гнейсами тоналітового складу, вище яких залягають складчасті осадово-вулканогенні комплекси зеленокам'яних поясів катархею (система Себаквай, вік понад 3,5 млрд років), ниж. і верх. архею (система Булавайо, 2,7-2,9 млрд років), прорвані архейськими тоналітами, гранітами і основними інтрузіями. Зеленокам'яні пояси містять родов. руд заліза, хрому, золота, кобальту, міді, нікелю, азбесту, магнезиту, мармуру. У розрізі зеленокам'яних поясів переважають вулканічні породи основного та ультраосновного складу. З пегматитами Бікіта (понад 2,7 млрд років) пов'язана комплексна рідкіснометалічна мінералізація. Розріз архею в центр. частині 3. завершує система Шамва моласоїдного характеру (аркози, ґраувакки, конґломерати з горизонтами кременисто-гематитових сланців, вапняків і вулканітів кислого складу), яка прорвана рідіснометалічними пегматитами (2665–2700 млн років) та інтрузіями гранітів, діоритов, монцонітів і сієнітів (2540–2660 млн років). З системою Шамва пов'язані родов. руд золота. Частина зеленокам'яних поясів переходить в крайові частини поясів Лімпопо і Замбезі. Основа поясу Лімпопо представлена катархейськими гнейсами діоритового і ґранодіоритового складу, прорваними дайками і перекритими в центр. частині парагнейсами і метавулканітами лужного і кислого складу, які інтрудовані численними масивами анортозитів, гранітоїдів і чарнокітів. Для поясу Лімпопо відмічаються два періоди метаморфізму ґранулітової фації. Пояс Замбезі має схожу будову з поясом Лімпопо. З парагнейсами катархею і ниж. архею в обох поясах пов'язані родов. залізних руд, мармуру, магнезиту, кіаніту, мусковіту, графіту. Масив Зімбабве розітнений Великою Дайкою (родов. руд хрому, нікелю, платини, азбесту). Велика Дайка (560х7-12 км) супроводжується сателітами меншої потужності і приурочена до пізньоархейської зони розсуву. Дайка простежується в межах поясів Замбезі і Лімпопо, де вона деформована пізнішими зсувами.

До карбонатно-теригенних товщ ниж. протерозою (осадовий чохол) приурочені стратиформні родов. мідних руд. Ранньопротерозойський (1750 млн років) вік мають також розвинені на сх. країни великі дайки і сілли долеритів. Верх. протерозой представлений локально розвиненою на півн.-зах. країни теригенною червоноколірною серією Сіджаріра, а також розвиненими переважно вздовж поясів Замбезі і Лімпопо полями пегматитів (1100 млн років). З ними пов'язані родов. мусковіту, руд літію, берилію, олова, рідкісних металів. Система Карру, представлена тилітами і стрічковими глинами верх. карбону, вугленосними і червоноколірними континентальними відкладами пермі та тріасу, юрськими базальтами. Вона заповнює рифтогенні ґрабени Лімпопо і Замбезі. З відкладами Карру пов'язані родов. кам. вугілля, вогнетривких глин, бариту. На крайньому півд.-сх. країни є крейдові відклади Мозамбікської западини. До крейдової доби належать також кільцеві лужні і лужно-карбонатитові інтрузії, що містять родов. зал. руд і апатиту (північ і схід країни). На зах. кристалічного масиву відомі кімберлітові трубки періоду крейди. На зах. країни кристалічний фундамент і ґрабени Карру перекриті малопотужними кайнозойськими континентальними відкладами системи Калахарі, що виповнює однойменну синеклізу. З неоген-четвертинними латеритними корами вивітрювання пов'язані невеликі родов. руд нікелю, бокситів, каолінових глин, елювіальні родов. руд хрому, а з четвертинним алювієм — розсипи золота, каситериту, тантало-ніобатів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • (англ.) Campbell, S. D. G., Oesterlein, P. M., Blenkinsop, T. G., Pitield, P. E. J. & Munyanyiwa, H. (1991): A provisional 1:2,500,000 scale tectonic map and the tectonic evolution of Zimbabwe. — In: S. M. N. N. Ncube (ed.), Annals Zimbabwe Geological Surv. 16, 31-50; Harare.
  • (англ.) Mukasa, S. B., Wilson, A. H. & Carlson, R. W. (1998): A multielement geochronologic study of the Great Dyke, Zimbabwe: signiicance of the robust and reset ages. — Earth Planet. Sci. Lett. 164, 353–369;
  • (англ.) Stagman, J. G. (1977): Provisional Geological Map of Rhodesia, 1:1,000,000. — Geol. Survey Rhodesia; Salisbury.
  • (англ.) Stagman, J. G. (1978): An outline of the geology of Rhodesia. — Rhodesia Geological Surv. Bull. 80, 1-120; Salisbury.
  • (англ.) Stagman, J. G., Ncube, S. M. N. & Sithole, R. T. (1994): Geological Map of Zimbabwe, 1:1,000,000, 7th edition. — Government Printer; Harare.
  • (англ.) Wilson, A. H. (1982): The geology of the «Great Dyke», Zimbabwe: h e ultramaic rocks. — Journal Petrology 23, 240–292.

Посилання[ред. | ред. код]