Геологія Португалії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геологічна будова Португалії.

Б.ч. тер. Португалії розташована в межах т.зв. Іберійської Месети, що представляє виступ герцинської складчастої області Центр. і Зах. Європи, в основі розрізу якої залягають г.п. пізнього кембрію – метаморфічні сланці і гнейси з прошарками мармурів, кварцитів і ефузивів. Вище залягають нижньо- і середньопалеозойські (до сер. карбону включно) утворення, переважно теригенні (з участю вулканітів). Вони зім'яті в складки і прорвані інтрузіями гранітоїдів верхнього палеозою. Вздовж зах. і півд. узбережжя П. простягається смуга слабкодислокованих мезозой-кайнозойських порід. Тут же відомі кільцеві інтрузії лужних порід кінця крейди початку палеогену.

З карбонатними породами докембрію асоціюють пластові родов. руд заліза осадово-вулканогенного генезису, а також родов. руд марганцю. З інтрузивними масивами тоналітового ряду пов'язані утворення скарнових родов. зал. руд. Макс. інтенсивність зруденіння відмічається в г.п. пізнього карбону - ранньої пермі. Завершальні фази становлення інтрузії представлені малими тілами гранітів і граніт-порфірів, з якими асоціює олово-вольфрамова мінералізація. До цих же районів тяжіють і родов. уранових руд епітермального типу, пов'язані з жилами халцедоновидного кварцу, проте їх утворення зумовлене альпійським орогенезом. Руди локалізуються в зонах дроблення. До альпійського віку на тер. П. належать також поліметалічні родов. і деякі рудопрояви стибію і бариту. Ці родов. приурочені звичайно до зон молодих розломів в гранітах і докембрійських метаморфічних сланцях.

В кінці XX ст. в Португалії для охорони живописних виходів ордовикських порід, насичених викопною фауною створюється природний геологічний парк Валонго. Тут же розташовуються сліди древніх розробок жильних Au-Sb родовищ. Парк буде мати велике наукове і навчально-просвітницьке значення.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Comun. Inst. geol. є minero. - 1998. - 84, 2. - Р. G14-G17.

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.