Геологія Суринаму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геологічна будова Суринаму.

Суринам розташований на півн.-східній частині Ґвіанського щита, лише узбережжя зайняте вузькою смугою периокеанічного прогину.

На заході країни оголюються породи архею — високометаморфізовані чарнокітові ґрануліти і силіманітові гнейси серії Фалаватра, гранітоїди і основні інтрузиви.

На сході поширені нижньопротерозойські геосинклинальні метаморфізовані породи серії Маровейне, в яких (знизу вгору) виділяють світи Парамака (осадово-вулканогенні), Матапі (спіліти), Арміна (конґломерати і філіти), Розебел і Стон (пісковики, конґломерати, кварцити). У породах серії Маровейне розміщується більшість родов. залізних, марганцевих, золотих і рідкіснометалічних руд. До нижнього протерозою належать габроїди комплексу Де-Гоя, з якими асоціюють рудопрояви нікелю і хромітів.

У центрі і на півдні С. широко розвинені гранітоїди і кислі ефузиви комплексу Дальбана, формування яких пов'язане з трансамазонським орогенічним циклом (1800± 40 млн років).

У центр. частині країни збереглися залишки протерозойського осадового чохла — уламкові відклади серії Рорайма (1600±50 млн років). До середнього протерозою належать сілли і дайки долеритів Аванаріву. Долеритові дайки комплексу Апату належать до палеозою.

Периокеанічний прогин в півн. частині С. виконаний піщано-глинистими відкладами пізньої крейди — голоцену потужністю 2000 м (серія Корантейн), що залягають безпосередньо на докембрійському фундаменті. З великою перервою в осадонакопиченні (олігоцен) пов'язане формування бокситоносних кір вивітрювання, в четвертинних гірських порід відомі розсипи золота, алмазів і родов. кварцових пісків.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.