Геологія Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Геологія Угорщини

Геологічна будова загалом неоднорідна. Країна затиснута між Альпійськими, Карпатськими і Дінарськими хребтами. Виділяють виступи фундаменту, їх осадовий чохол і відклади западин. Фундамент складений палеозойськими і мезозойськими, на півдні — докембрійськими породами. Угорщину перетинає Середньоугорський глибинний розлом, з яким пов'язані родовища руд кольорових металів. Найбільш древні відклади, що містять органічні залишки (граптоліти) — силурійські сланці, виявлені поблизу озера Балатон. Девонські відклади (доломіт, вапняки і глинисті сланці) відомі в горах Сендрьо та у фундаменті Малої Угорської западини. Кам.-вугільні морські відклади збереглися плямами під чохлом. До карбону відносять також гранітоїди гір Мечек і Веленце. З пермськими відкладами в горах Мечек пов'язане уранове зруденіння. В Задунайському середньогір'ї в крейдову добу, а також в сер. еоцені з трансгресіями і регресіями моря пов'язане утворення бокситів і формування покладів бурого вугілля; верхньокрейдяні рифові вапняки — колектори вуглеводнів. На півн.-захід від Середньоугорського розлому в пізньому еоцені мав місце потужний вулканізм з яким пов'язане різноманітне рудоутворення. Під час штірійської фази великі ґрабени витягнуті на півд.-схід заповнюються епіконтинентальними морськими осадами, в основі яких формуються поклади кам'яного вугілля. Поліметалічне зруденіння внутрішньокарпатської вулканічної дуги пов'язане з міоценовим вулканізмом. У пліоцені окремі западини зливаються в єдину велику Паннонську западину, яка заповнюється озерними, в четвертинний період — алювіальними потужними осадами. З пліоценовими відкладами пов'язана велика к-ть покладів лігнітів, нафти і газу.

Сейсмічність. У. не належить до сейсмічно активних областей Землі. Разом з тим, у XX ст. на тер. У. зафіксовано 10 землетрусів силою до 7-9 балів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]