Геологія Чехії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геоло́гія Че́хії

На території Чехії в структурному відношенні виділяють Чеський (Богемський) масив (частина європейських герцинід). Фундамент складений породами протерозою: в ядрі Чеського масиву верхній протерозой молданубікума, Баррандієна і їх еквівалентів в Рудних горах. Породи зазнали байкальської складчастості і метаморфізму.

Первинне зруденіння пов'язане з вулканогенно-осадовими формаціями протерозою. [Герциніди] (варисциди) складені осадовими породами ордовика і девону. Герцинська складчатость в кінці девону — на початку кам'яновугільного періоду спричинила утворення тектонічних покривал. Для гранітоїдних плутонів в Центральній Чехії та інших областях характерне поліметалічне або олов'яно-вольфрамове зруденіння. У кінці вариського тектогенезу формувалася моласа, місцями вугленосна (Остравсько-Карвінський басейн), відбулася консолідація Чеського масиву. У міжгірських прогинах в пізньому карбоні — пермі утворилися прісноводні вугленосні басейни, в яких осадонакопичення місцями відбувалося аж до тріасу. У юрі, крейді і третинний період протікало формування озерних осадових порід. Це накопичення осадів і формування рельєфу пов'язане з тектонічними рухами пізнього мезозою епохи тектогенезу. В деяких областях активно виявилася вулканічна діяльність (базальти континентального типу), що супроводжується ремобілізацією рудних елементів.

Сейсмічність. Територія Чехії належить до слабкосейсмічних областей. На території Чехії землетруси досягали 7 балів в районах Красліце, Трутнов, Опава. Більша частина зареєстрованих у Чехії землетрусів мала епіцентри за межами її території — в сусідніх областях молодого гороутворення в Альпах і Карпатах.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.