Георгій Войнар Молодший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Войнар
лат. Georgius Wojnar junior
Георгій Войнар
Бурмистр Львова
1567
Райця Львова
1549 — 1570
Війт Львова
1543
Народився невідомо
Львів
Помер бл. 1570
Львів
Країна POL Lwów 1 COA.svg ЛьвівChorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Рід Войнари
Батько Георгій Войнар
Мати Анна Вільчек
У шлюбі з Софія Бакаляр
Анна Ґобель
Діти Георгій

Георгій Войнар (д/н—бл. 1570) — львівський міщанин, лавник, райця, війт та бурмистр міста.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового львівського роду Войнарів. Син Георгія Войнара Старшого, війта і бурмистра міста, та Анни Вільчек. Про дату народження і молоді роки вкрай замало відомостей. Близько 1521 року після смерті батька успадкував частину родинної кам'яниці на вулиці Руській. Згодом викупив у своїх сестер їх частки. Оженився на своїй небозі Софії, доньці райці Войцеха Бакаляра і Анни Вільчек (доньки Станіслава Вільчека).

1530 року стає лавником. 1535 року придбав великий будинок на Зарванській вулиці. У 1543 році обирається війтом. У 1549 році увійшов до раєцької ради на постійній основі. 1567 року стає бурмистром королівським. Остання згадка відноситься до 1570 року.

Родина[ред. | ред. код]

Двічі був одружений: на Анні, доньці райці Валентина Ґобеля (Гебеля), та Софії Бакаляр.

Мав сина Георгія (від якої з дружин невідомо), що прийняв прізвище Войнарович. Одружений на доньці Яна Ґринвальда, що в свою чергу була сестрою Анни, дружини Павла Кампіана.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Владна еліта Львова в кінці XV — на початку XVI століття / О. Гуль // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2013. — Вип. 23
  • Hul O. Elita władzy miasta Lwowa w XVI wieku // Res Historica. Lublin, 2013. Nr. 35. S. 61
  • Сварник Іван. Міщанські ґмерки в актах Львівського магістрату ХVI ст. / Іван. Сварник // Вісник Львівського університету. Сер. : Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. - 2008. - Вип. 3. - С. 268-277.