Георгій Двалі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Двалі
груз. გიორგი (გია) დვალი
Народився 30 травня 1964(1964-05-30) (55 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Georgia.svg Грузія
Національність грузини
Діяльність фізик-теоретик, фізик
Галузь фізика елементарних частинок, Великий вибух, квантова гравітація і Large extra dimension[d]
Alma mater Тбіліський державний університет
Науковий ступінь доктор філософії
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Нью-Йоркський університет
Членство CERN
Нагороди
IMDb nm6007854

Георгій (Гія) Двалі (груз. გიორგი (გია) დვალი, народився в 1964 році в Тбілісі) — грузинський і американський фізик, професор фізики Центру космології і фізики елементарних частинок Нью-Йоркського університету і Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана; директор інституту фізики Макса Планка в Мюнхені.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Тбіліський державний університет у 1992 році, отримав ступінь доктора філософії з фізики вищих енергій і космології. Працював у Міжнародному центрі теоретичної фізики імені Абдуса Салама в Трієсті і в CERN у Женеві. Фахівець з квантової гравітації і теорії «Великого вибуху»[1].

Спільно з Німой Аркані-Хамедом і Савасом Дімопулосом розробив ADD-модель на основі теорії струн. Ця модель могла пояснити відносну слабкість гравітації інших сил, у яких стандартна модель обмежена мембраною з (3+1) вимірами, але при цьому гравітація могла поширюватися на додаткові поперечні просторові виміри, які компактні, але можу досягати однієї десятої міліметра. У цих рамках квантова гравітація, теорія струн і чорні діри можуть бути експериментально вивчені на Великому адронному колайдері. Двалі займається вивченням широкомасштабної модифікації гравітації і її застосуванням до проблеми космологічної постійної. Спільно з Григорієм Габададзе і Массімо Порраті він просував цей напрямок, запропонувавши в результаті коваріантну модель інфрачервоної модифікації гравітації (DGP-модель) та вивчивши безліч нових і тонких особливостей подібних моделей.

За теорією Георгія Двалі, який цікавиться і чорними дірами, що простір всередині діри не є порожнім, а заповнений гравітонами (квантами поля тяжіння), які перебувають у стані з мінімально можливою енергією. Двалі заперечує факт зникнення інформації в чорній дірі: вона просто перезаписується на нові носії, тому парадоксів виникати не може[2]. Також, на думку Двалі, чорна діра при випаровуванні нагрівається до високої температури, зменшуючись в радіусі, але збільшуючись в масі (радіус залишуваної частинки не може бути більше радіуса дірки), і ця гіпотеза є варіантом відповіді на питання, чому маса елементарних частинок так мала і чому гравітаційне взаємодія слабше електромагнітного[3].

Двалі у 2000 році отримав премію мера Нью-Йорка за видатні досягнення в науці та техніці[4], став членом фізичних товариств імені Девіда і Люсіль Паккард і Альфреда Слоуна, а також професором університету Гумбольдта в 2008 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Arts & Science. Архів оригіналу за 2006-05-13. 
  2. Память на черных дырах (рос.)
  3. Адронное сито для черных дыр (рос.)
  4. Mayor's Award | The New York Academy of Sciences. Архів оригіналу за 27 вересень 2007. Процитовано 27 вересень 2007. 

Посилання[ред. | ред. код]