Перейти до вмісту

Георгій Леонідзе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георгій Леонідзе
груз. გიორგი ლეონიძე
Псевдонімგოგლა ლეონიძე Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 грудня 1899 (8 січня 1900) або 27 грудня 1899(1899-12-27)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Patardzeulid, Тифліська губернія, Російська імперія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 серпня 1966(1966-08-09)[2][1] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМтацмінда Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, сценаріст
Alma materТбіліський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівгрузинська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанроповідна поезіяd і сценарій Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusQ28015961? і Q28015964? Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР і Грузинська національна академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиСталінська премія — 1941 Сталінська премія — 1952 Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Георгій Леонідзе у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Леонідзе Георгій Миколайович (груз. გიორგი ლეონიძე, 15 (27) грудня 1899(18991227), село Патардзеулі, Кахетія, тепер Сагареджойського району Грузії — 9 серпня 1966, Тбілісі, Грузія) — грузинський радянський письменник, поет, народний поет Грузії (з 1959), історик грузинської літератури, журналіст та кіносценарист, академік АН Грузії (з 1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Тбіліську духовну семінарію, філологічний факультет Тбіліського університету. Друкуватися почав 1911 року. З 1918 року — член групи грузинських символістів «Голубі роги», згодом відійшов від символізму. Перша збірка віршів Леонідзе вийшла 1939 року. Член КПРС з 1945 року. Редагував кілька літературознавчих періодичних видань.

Після окупації Грузії комуністичною Москвою, співпрацював із новою владою.

Серед ліричних творів Леонідзе — «Побачення кипчака», «Ніноцміндська ніч», «Ніно Чавчавадзе», «Пісня першого снігу», «Цесарка», «Оле» та інші. Автор поеми «Дитинство і юність» (1939; Державна премія СРСР, 1941), поем «Порто-хала» (1951; Державна премія СРСР, 1952), «Самгорі» (1950) та інших, збірок оповідань «Чарівне дерево» (1962), кіносценаріїв. Досліджував історію грузинської літератури.

Україні присвятив вірші «Тарасові Шевченку», «Радянська Україна», цикл «У Миргороді». Переклав грузинською мовою деякі твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, окремі розділи «Слова о полку Ігоревім».

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Вибране. — К., 1949,
  • Вірші в кн.: Поезія грузинського народу, т. 2. — К., 1961,
  • Олень помирав у горах. В кн.: Сузір'я, в. 2. — К., 1968.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]