Георгій Стаматов
| Георгій Стаматов | |
|---|---|
| болг. Георги Стаматов | |
 | |
| Народився |
25 травня 1869[1][2] Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія[3][4] |
| Помер |
9 листопада 1942[1][2] (73 роки) Софія, Болгарія |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського і Національний військовий університет Васила Левскі |
| Знання мов | болгарська[5] |
| Членство | Внутрішня македонсько-одринська революційна організація |
| Батько | Porfiriy Stamatovd |
| |
Георгій Стаматов (болг. Георги Стаматов); нар. 25 травня 1869, Тирасполь — пом. 9 листопада 1942, Софія — болгарський письменник походженням з України.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Південнослов'янському пансіоні. Після Визвольної війни в 1879, переїхав до Болгарії зі своїм батьком, адвокатом Порфирієм Стаматовим.
Закінчив військове училище в Софії і деякий час служив офіцером артилерії. Він закінчив юридичний факультет Софійського університету.
Працював суддею в Кюстендилі та Трині. Після завершення кар'єри суддівства повернувся до Софії (в 1928) та орендував квартиру на 3-му поверсі красивого будинку на вулиці Юрія Венеліна, 11.
В основному пише історії. Його літературна діяльність почалася в 1890-х, дебютувавши в 1891 з віршем «Невесел е за мен денят». Співпрацював з журналом «Думка», «Сучасник», «Листопад», «Zlatorog». Його перша історія була опублікована в журналі «Missles» в 1893.
Твори[ред. | ред. код]
-
-
-
.
Розповіді[ред. | ред. код]
- «Паладини»
- «Малкият Содом»
- «Вирянов»
- «Нарзанови»
- «Чардафон Великий»
- «Picnic»
- «Венски»
- «В миши дупки»
- «За едно кътче на душата»
- «Бивши Лермонтов»
- «Старият прокурор»
- «Скитници-рицари»
- «В кабинетна мъгла»
- «Шурочка»
- «На котва»
- «Невесел е за мен денят» – стихотворение
- «Вестовой Димо» — книга
- «Прашинки» (1934) — сборник
- «Рибари» (1942) — роман
- «Невесел е за мен денят» — стихотворение
- «Вестовой Димо» — книга
- «Прашинки» (1934) — сборник
- «Рибари» (1942) — роман
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.debate.org/reference/tiraspol
- ↑ http://chess-db.com/public/pinfo.jsp?id=2922657
- ↑ CONOR.Sl
Джерела[ред. | ред. код]
- Александър Филипов, «Г. П. Стаматов» // Библиотека български писатели [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
|
