Георгій Сінкелл

Георгій Сінкелл
Георгій Сінкелл
Народився	8 століття
Помер	не раніше 810
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	історик, філософ, письменник, клерик

Георгій Сінкелл (грец. Γεώργιος Σύγκελλος) — візантійський історик на межі VIII—IX ст., автор відомої хроніки, мав церковний чин сінкелла.

Точний час життя Георгія не встановлено. Всі біографічні дані відомі з його «Хроніки» і частково збереглися у свідченнях сучасників. Монах Георгій був особистим секретарем константинопольського патріарха Тарасія (784—806) — сінкеллом (грец. συνκέλλος; буква. «сокелейник»), через що був прозваний пізніми істориками умовне прізвисько Сінкелл. Після смерті патріарха він пішов у монастир, де, ймовірно, і склав свою історичну працю. Відомо, що в 810 році він був ще живий, оскільки згадав 6302 літо від створення світу як поточний рік. Після смерті Георгія «Хроніка» була продовжена його другом Феофаном Сповідником, який також виступав проти іконоборців.

«Хроніка» Георгія Сінкелла

Хроніка («Вибрана хронографія», або «Витяги з Хронографії», Ἐκλογὴ Χρονογραφίας) Георгія Сінкелла складена ним у вигляді масштабної компіляції історичних відомостей з різних джерел. Вона починається від створення світу і доведена до приходу до влади римського імператора Діоклетіана, 284 роки н. е., або 5792 року від створення світу.

Матеріал для хроніки Георгій Сінкелл черпав з книг Біблії, творів Йосипа Флавія та інших стародавніх авторів.

У порівнянні з іншими візантійськими хроніками Георгій Сінкелл ввів хронологічні обчислення за відліком років згідно з давньогрецькими олімпіадами для подій греко-римської історії.

Для узгодження з історією інших країн Георгій Сінкелл запозичує дані зі складених Євсевієм Кесарійським таблиць, які походять від різних істориків, в тому числі давньоєгипетського жерця Манефона і вавилонянина Беросса (по праці Секста Юлія Африкана). Встановивши хронологію і погодивши її з біблійної, Сінкелл має події по роках.

«Хроніка» Георгія Сінкелла в слов'янській спадщині

Зараз відомі тільки давньоруські джерела, що містять старослов'янський переклад скороченого ізводу «Хронографії» Георгія Сінкелла. У перекладі ця хроніка отримала назву «Початок і благословення і про діла Божих і про чудеса його». Переклад хроніки, імовірно, був виконаний в кінці XI століття. Однак, на його походження є кілька думок.

Спочатку, дослідники припускали, що переклад був здійснений на Русі (може бути й болгарським перекладачем). Так, на думку академіка Василя Істріна переклад хроніки Сінкелла на старослов'янську мову міг з'явитися в Стародавній Русі у домонгольські часи. Пізніше з'явилася думка (болгарських дослідників), що переклад міг здійснитися в Болгарії. До цього приєдналися і деякі російські вчені.

Через стислість свого викладу, на Русі перекладена хроніка Георгія Сінкелла отримала мале поширення (в порівнянні з перекладними хроніками Іоанна Малали і особливо Георгія Амартола). Однак, в деяких давньоруських творах збереглися витяги з хроніки Сінкелла. Відомо кілька її давньоруських списків і копій з них XV і XVI століть (вони знаходяться в архівах в Російській державній бібліотеці (РДБ), Російській національній бібліотеці (РНБ), Бібліотеці Російської академії наук (БАН) і Державному Історичному музеї (ДІМ)).

Старослов'янський ізвод хроніки Сінкелла відрізняється значними скороченнями в біблійній частині. На початку він містить значний витяг з Хронографії Секста Юлія Африкана. У хронографічних же давньоруських збірниках, де міститься переклад хроніки Сінкелла, вона продовжується невеликим перекладним уривком з Хронографії Феофана Сповідника (про час до воцаріння імператора Костянтина Великого).

Витяг зі старослов'янського перекладу хроніки Сінкелла:

«Ахазу царюющю в Иерусалимѣ первое лѣто, олумпия первая быс[ть]. В пятое лѣто Ахазоу бѣаше олимпия вторая егда Ромоуилъ и Ромъ родиста. Ахазово бо с перваго лѣт[а] олимпиада еллинскы начинають ся чисти. Соберуть ся лѣта оубо от Адама даж и до римьскаго единовластьства лѣт всѣх ЕУЛГ [5433 лет].»

Видання

Georgii Syncelli. Ecloga chronographica / Ed. A. Mosshammer. — Leipzig: Teubner, 1984. — XXXVII, 507 S. — (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana).
Georgios Synkellos. The Chronography: A byzantine chronicle of universal history from the Creation / Transl. by W. Adler, P. Tuffin. — Oxford: Oxford University Press , 2002. — LXXXVIII, 638 p. (англ. пер.)
Краткий Троицкий хронограф конца XIV — начала XV в. / [Публ.] Т. Л. Вилкул // Ruthenica. — К., 2007. — VI. — С. 371—396.
Начало богословлении и о делех бжиих и о чюдесех // Тотоманова А.-М. Славянската версия на Хрониката на Георги Синкел: (Изд. и комментар). — София: Ун-т. изд-во «Св. Климент Охридски», 2008. — С. 25—198.
Начало богословлении и о делех бжиих и о чюдесех: Славянска версия на хрониката на Георги Синкел // Тотоманова А.-М. Славянската версия на Хрониката на Георги Синкел: (Изд. и коментар). — София, 2008.

Джерела

Бражникова Н. В. Из наблюдений над списками славянского перевода Хроники Георгия Синкелла // Лингвистическое источниковедение и история русского языка '<2000>. — М.: Древлехранилище, 2000. — С. 106—118.
Вилкул Т. Л. Краткий Троицкий хронограф конца XIV — начала XV в. // Ruthenica. — Київ, 2007. — Т. VI. — С. 366—396.
Георгий Синкелл // Большая российская энциклопедия. — Т. 6: Восьмеричный путь — Германцы. — М.: Большая рос. энцикл., 2006.
Георгий Синкелл // Христианство: Энцикл. словарь / Гл. ред. С. С. Аверинцев. — М: Большая рос. энцикл., 1993. — Т. I.
Георгий [Синкелл] // Энциклопедический словарь / Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. VIII: Гальберг — Германий. — СПб., 1892.
Гимон Т. В. Георгия Синкелла «Хроника» // Древняя Русь в средневековом мире: Энцикл. / Под общ. ред. Е. А. Мельниковой, В. Я. Петрухина. — М.: Ладомир, 2014. — С. 179.
Истрин В. М. Из области древне-русской литературы: [Гл.] I. Хроника Георгия Синкелла // Журн. / М-ва народ. просвещения. — 1903. — № 8 (авг.). — С. 381—414.
Истрин В. М. Очерк истории древнерусской литературы домосковского периода, (XI—XIII вв.). — Пг.: Наука и шк., 1922. — С. 87—88. (2-е изд. М., 2003. С. 118—119).
Истрин В. М. Хроника Георгия Синкелла // Истрин В. М. Исследования в области древнерусской литературы: [Гл.] I — V. — СПб., 1906. — С. 1—34.
Каждан А. П. История византийской литературы. — [Ч. 2:] (650—850 гг.). — СПб.: Алетейя, 2002). — (Визант. б-ка). — Георгий Синкелл: С. 267—270.
Крумбахер К. Георгий Синкелл // Крумбахер К., проф. Мюнхен. ун-та. Византийские историки и хронисты. — СПб.: Студ. изд. ком. при Ист.-филол. фак. С.-Петерб. ун-та, 1913 (обл. 1912). — [5], 128 с. — (Очерки по истории Византии / Под ред. и с предисл. В. Н. Бенешевича, проф. С.-Петерб. ун-та; Вып. III). — С. 88—91.
Кузенков П. В., Попов И. Н. Георгий Синкелл // Православная энциклопедия. — Т. XI: Георгий — Гомар. — М.: Правосл. энцикл., 2006. — С. 79—81.
Кузенков П. В. «Еврейский» календарь у Георгия Синкелла // Античная древность и средние века. — Екатеринбург, 2015. — Вып. 43. — С. 152—162.
Кузенков П. В. Христианские хронологические системы: История летосчисл. в святоотеч. и вост.-христ. традиции. — М.: Рус. изд. центр, 2014. — Гл. 11: «Хронография» Георгия Синкелла и Феофана Исповедника: С. 362—369, и др.
Кузенков. П. В. «Хронография» Георгия Синкелла — Феофана Исповедника: Хронолог. аспект // KANIΣKION: Юбил. сб. в честь 60-летия проф. И. С. Чичурова. — М., 2006. — С. 156—68.
<i id="mwfw">Мещерский Н. А.</i> Источники и состав древней славяно-русской переводной письменности IX—XV веков: (Учеб. пособие). — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. — Гл. 4, § 4. Хроника Георгия Синкелла: С. 85—87.
Новикова О. Л. Опыты по составлению Хронографа в Кирилло-Белозерском монастыре во второй половине XV — начале XVI века и происхождение «Криницы Досифея Топоркова» // Летописи и хроники: Нов. исслед. '2015—2016. — СПб., 2017. — С. 306—397. — Хроника Георгия Синкелла: С. 316—318, 319, 327, 329—330, 335, 337, 343, 347, 361, 366, 367 и др. и Прилож. 1—2.
Новикова О. Л. «Хроника Георгия Синкелла» в произведениях русских авторов второй половины XV — начала XVI века // Вестн. «Альянс-Архео». — 2017. — № 20/. — С. 39—51.
Пиотровская Е. К. Византийские хроники IX века и их отражение в памятниках сваляно-русской письменности: («Летописец вскоре» константиноп. патр. Никифора). — СПб.: Дм. Буланин, 1998. — 177 с. — (Правосл. Палестин. сб.; Вып. 97 (134)). — Хроника Георгия Синкелла: С. 11—12.
Пичхадзе А. А. А.-М. Тотоманова. Славянската версия на Хрониката на Георги Синкел. София, 2008: [Рецензия] // Рус. язык в науч. освещении. — 2009. — № 1 (17). — С. 314—315.
Покровская В. Ф. Византийская историческая литература [в переводах XI — начала XIII века] // История русской литературы: В 10 т. — Т. I: Лит-ра XI — нач. XIII в. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1941. — С. 114—134. — Хроника Георгия Синкелла: С. 129—131.
Соколов И. Георгий [Синкелл] // Православная богословская энциклопедия, или Богословский энциклопедический словарь. — Т. IV: Гаага — Донатисты. — СПб.: Странник, 1902. — Стб. 211—213.
Творогов О. В. Хроника Георгия Синкелла // Словарь книжников и книжности Древней Руси. — Вып. 1: (XI — пер. пол. XIV в.) / И-нт рус. лит-ры (Пушкинск. дом) РАН. — Л. Наука, Ленингр. отд-ние, 1987. — С. 470—471.
Творогов О. В. Хроника Георгия Синкелла в Древней Руси // Исследования по древней и новой литературе. — Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1987. — С. 215—219.
Тотоманова А.-М. За един hapax legomenon в славянската версия на Хрониката на Георги Синкел и за словообразувателното значение на u-основата в праславянски и старобългарски език // Palaeobulgarica / Старобългаристика. — 2009. — [Брой] XXXIII, № 1. — С. 26—32.
Тотоманова А.-М. Кой е преводачът на хронологическата компилация, известна като славянска версия на Хрониката на Георги Синкел? // Преславска книжовна школа. — 2014. — Т. 14. — С. 348—356.
Тотоманова А.-М. Към историята на старобългарския аорист: (По материали от славянската версия на хрониката на Георги Синкел) // Българска реч. — 2007. — Т. XIII, кн. 2. — С. 18—24.
Тотоманова А.-М. Отрывок «Хроники» Георгия Синкелла в славянском переводе // Вестн. / Волгоград. гос. ун-та. Сер. 4, История. Регионоведение. Междунар. отношения. — 2019. — Т. 24, № 6. — С. 139—149.
Тотоманова А.-М. Пророчеството на Даниил в славянската версия на Хрониката на Георги Синкел // Преславска книжовна школа. — 2008. — Т. 10. — С. 293—303.
Тотоманова А.-М. Славянската версия на Хрониката на Георги Синкел: (Изд. и комментар.). — София: Ун-т. изд-во «Св. Климент Охридски», 2008. — 684 с. — (Ун-т. б-ка; № 474). — ISSN 16811062
Тотоманова А.-М. Следи от глаголица и разсъждения за кирилицата в славянската версия на Хрониката на Георги Синкел // Palaeobulgarica / Старобългаристика. — 2007. — [Брой] XXXI, № 3. — С. 71—78.
Тотоманова А.-М. Употребата на знака за ижица като белег за датирането на текста: (Според данните на най-ранния препис на славянската версия на хрониката на Георги Синкел) // Eslavística Complutense. — Madrid, 2008. — Vol. 8. — P. 81—98.
Трендафилов Х. Наблюдения върху славянския превод на хрониката на Георги Синкелл // Palaeobulgarica / Старобългаристика. — 1990. — [Брой] XIV, № 4. — С. 100—110.
Трендафилов Х. Описание петербургских списков Хроники Георгия Синкелла // Историкии. — Т. 3: Юбилеен сб. в чест на доц. д-р Стоян Витлянов по случай неговата 60-годишнина. — Шумен: УИ «Еп. Константин Преславски», 2008. — С. 349—358.
Трендафилов Х. Принос в изследването на славяно-византийските хроники // Slavia. — 2010. — 79. — С. 432—439. — Рец. на кн.: Тотоманова А. М. Славянската версия на Хрониката на Георги Синкел. София: УИ «Св. Климент Охридски», 2008.
Трифонов Ю. Византийските хроники въ църковнославянската книжнина // Известия на Историческото дружество. — 1924. — 6. — С. 169—170.
Хроника Георгия Синкелла: [Библиогр.] // Орлов А. А. Ветхозаветные псевдоэпиграфы в славянской традиции / Пер. с англ. И. Д. Колбутова. — М.: Ин-т св. Фомы, 2020. — С. 399—401.
Adler W. Time Immemorial: Archaic History and Its Sources in Christian Chronography from Julius Africanus to George Syncellus. — Wash., 1989. — P. 132—234.
Charanis P. George Syncellus // New catholic encyclopedia. — Vol. 6: Fri — Hoh. — 2nd ed. — Washington: Thomson; Gale, 2003. — P. 145.
Fortescue A. Georgius Syncellus / Adrian Fortescue // Catholic Encyclopedia. — New York, 1913. — Vol. 6.(англ.).
Gelzer H. Sextus Julius Africanus und die byzantinische Chronographie / Heinrich Gelzer. — Th. 1: Die Chronographie des Julius Africanus. — Leipzig, 1880.
Gelzer H. Sextus Julius Africanus und die byzantinische Chronographie / Heinrich Gelzer. — Th. 2.1: Die Nachfolger dea JuliaB Africanas; Th. 2.2: Nachtrage. — Leipzig, 1898.
Gelzer H. Sextus Julius Africanus und die byzantinische Chronographie: [Th. 1—2] / Heinrich Gelzer. — Leipzig, 1898. (Hildesheim, 1978. 2 Bde).
Grecu V. Hat Georgios Synkellos weite Reise unternommen? // Bull. Acad. Roum. — 1947. — T. 28. — P. 241—245.
Gartner H. Synkellos / H[ans] Gä[rtner] // Der Kleine Pauly. Lexikon der Antike. — Bd. 5: Schaf — Zythos. — München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 1979. — Sp. 456.
Huxley G. L. On the Erudition of George the Synkellos // Proc. of the Royal Irish Academy. — 1981. — Vol. 81, Ser. C, № 6. — P. 207—217.
Kazhdan A. P. George the Synkellos / A. K[azhdan] // Oxford dictionary of Byzantium. — Vol. 2: [E — N]. — New York; Oxford: Oxford univ. press, 1991. — P. 839.
Krumbacher K. Georgios Synkellos // Krumbacher K. Geschichte der byzantinischen Literatur von Justinian bis zum Ende des Oströmischen Reiches, (527—1453). — 2. Auflage. — München: O. Beck, 1897. — S. 339—342.
Laqueur R. Synkellos 1) / [Richard] Laqueur // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft: Neue Bearb: Zw. Reihe. — Bd. IVa, hbd. 2: Symposion — Tauris. — Stuttgart, 1932. — Sp. 1388—1410.
Totomanova A.-M. A Lost Byzantine Chronicle in Slavic Translation // Studia Ceranea… — Łódź, 2011. — [T.] 1. — P. 191—204.