Георгіос Сотіріадіс
| Георгіос Сотіріадіс | |
|---|---|
 | |
| Народився |
25 квітня 1852 Sidirokastrod |
| Помер |
30 січня 1942 (89 років) Афіни, Греція |
| Країна |
.svg){kind=small} Греція |
| Діяльність | археолог, викладач університету |
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії |
| Знання мов | новогрецька |
| Заклад | Університет Аристотеля і Афінський національний університет імені Каподистрії |
| Членство | Афінська академія |
| Посада | член Афінської академії наукd |
Георгіос Сотіріадіс (грец. Γεώργιος Σωτηριάδης; 1852–1941) — грецький філолог та археолог.
Біографія[ред. | ред. код]
Сотіріадіс народився у 1852 році в Сидірокастро нинішнього нома Серрес, регіону Центральна Македонія. В Османській імперії місто називалося Демір-Іссар. Виїхавши у Грецьке королівство, Сотіріадіс навчався на філософському факультеті Університету Афін. Продовжив навчання у Мюнхені, де отримав ступінь доктора[1]. Викладав у грецьких школах в Одесі, Яніні, Філіппуполі (сучасний Пловдів) і в Афінах.
У 1896 році Сотіріадіс був призначений ефором (куратором) Афінського археологічного товариства. В 1912 році став викладачем історії в університеті Афін.
У 1918 році видавництво «Станфорд» опублікувало карту Сотіріадіса «Еллінізм і Близький Схід»[2]. Карта Сотіріадіса представляла офіційну грецьку точку зору на кінець Першої світової війни і її видання підкріплювало грецькі територіальні претензії, крім іншого, на Північний Епір та Фракію[3].
У період 1918—1920 років Сотіріадіс був заступником президента Афінського археологічного товариства[4].
У 1926 році став викладачем в Університеті Аристотеля в Салоніках, а також першим ректором цього університету. Після офіційної організації Афінської академії наук у 1926 Сотіріадіс став її постійним членом[5].
Помер в Афінах у 1941 році.
Праці[ред. | ред. код]
Видав багато історичних та археологічних робіт. Провадив археологічні розкопки в Фермоні, Беотії, Фокіді, Локриді і Марафоні.[6]
Серед його робіт:
- «Про топографію древніх Фів» (грец. «Περί της τοπογραφίας των αρχαίων Θηβών»), Баварська академія наук, 1904,
- «Менандр і древня комедія» («Ο Μένανδρος και η αρχαία κωμωδία»),
- «Еліпсоїдальні будівлі Фермона, його Акрополь і музей» (Τα ελλειψοειδή κτίσματα του Θέρμου και η Ακρόπολις και του μουσείον αυτής)
та інші.[7]
Сотіріадіс переклав сучасною мовою трилогію «Орестея» Есхіла, а також переклав з німецької «Історію Візантійської літератури» Карла Крумбахера[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Λίγες πληροφορίες για τον Σωρηριάδη. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
- ↑ LSE library catalogue[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Wilkinson, Henry Robert. Maps and politics: a review of the ethnographic cartography of Macedonia, Liverpool: University Press, 1951, p. 192—193.
- ↑ Άρθρο της Αρχαιολογικής Εταιρείας για τον Γεώργιο Σωτηριάδη [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Λίστα με τα μέλη της Ακαδημίας Αθηνών. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 7 травня 2016.
- ↑ Γεώργιο Σωτηριάδη. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
- ↑ а б Εγκυκλοπαίδεια Νέα Δομή, σελ.297, τόμος 32, Αθήνα 1996
|
