Георгіос Сотіріадіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгіос Сотіріадіс
Народився 25 квітня 1852(1852-04-25)
Sidirokastrod
Помер 30 січня 1942(1942-01-30) (89 років)
Афіни, Греція
Країна  Греція
Діяльність археолог, викладач університету
Alma mater Афінський національний університет імені Каподистрії
Знання мов новогрецька
Заклад Університет Аристотеля і Афінський національний університет імені Каподистрії
Членство Афінська академія
Посада член Афінської академії наукd
Етнографічна карта (1918)

Георгіос Сотіріадіс (грец. Γεώργιος Σωτηριάδης; 18521941) — грецький філолог та археолог.

Біографія[ред. | ред. код]

Сотіріадіс народився у 1852 році в Сидірокастро нинішнього нома Серрес, регіону Центральна Македонія. В Османській імперії місто називалося Демір-Іссар. Виїхавши у Грецьке королівство, Сотіріадіс навчався на філософському факультеті Університету Афін. Продовжив навчання у Мюнхені, де отримав ступінь доктора[1]. Викладав у грецьких школах в Одесі, Яніні, Філіппуполі (сучасний Пловдів) і в Афінах.

У 1896 році Сотіріадіс був призначений ефором (куратором) Афінського археологічного товариства. В 1912 році став викладачем історії в університеті Афін.

У 1918 році видавництво «Станфорд» опублікувало карту Сотіріадіса «Еллінізм і Близький Схід»[2]. Карта Сотіріадіса представляла офіційну грецьку точку зору на кінець Першої світової війни і її видання підкріплювало грецькі територіальні претензії, крім іншого, на Північний Епір та Фракію[3].

У період 19181920 років Сотіріадіс був заступником президента Афінського археологічного товариства[4].

У 1926 році став викладачем в Університеті Аристотеля в Салоніках, а також першим ректором цього університету. Після офіційної організації Афінської академії наук у 1926 Сотіріадіс став її постійним членом[5].

Помер в Афінах у 1941 році.

Праці[ред. | ред. код]

Видав багато історичних та археологічних робіт. Провадив археологічні розкопки в Фермоні, Беотії, Фокіді, Локриді і Марафоні.[6]

Серед його робіт:

  • «Про топографію древніх Фів» (грец. «Περί της τοπογραφίας των αρχαίων Θηβών»), Баварська академія наук, 1904,
  • «Менандр і древня комедія» («Ο Μένανδρος και η αρχαία κωμωδία»),
  • «Еліпсоїдальні будівлі Фермона, його Акрополь і музей» (Τα ελλειψοειδή κτίσματα του Θέρμου και η Ακρόπολις και του μουσείον αυτής)

та інші.[7]

Сотіріадіс переклав сучасною мовою трилогію «Орестея» Есхіла, а також переклав з німецької «Історію Візантійської літератури» Карла Крумбахера[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Λίγες πληροφορίες για τον Σωρηριάδη. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
  2. LSE library catalogue[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Wilkinson, Henry Robert. Maps and politics: a review of the ethnographic cartography of Macedonia, Liverpool: University Press, 1951, p. 192—193.
  4. Άρθρο της Αρχαιολογικής Εταιρείας για τον Γεώργιο Σωτηριάδη [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Λίστα με τα μέλη της Ακαδημίας Αθηνών. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 7 травня 2016.
  6. Γεώργιο Σωτηριάδη. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
  7. а б Εγκυκλοπαίδεια Νέα Δομή, σελ.297, τόμος 32, Αθήνα 1996