Георгіївська церква (Старе Місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгіївська церква
00542168-cerkva st-Georg.jpg
Церква Святого Георгія
знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка
Тип споруди церква і втрачена споруда
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Поч. будівництва 1744
Кін. будівництва 1752
Зруйновано 1934
Відбудовано не відбудовувалась
Стиль бароко
Епонім Святий Юрій
Георгіївська церква (Старе Місто). Карта розташування: Київ
Георгіївська церква (Старе Місто)
Георгіївська церква (Старе Місто) (Київ)
Георгіївська церква у Вікісховищі?
Георгіївська церква до перебудови. Фото кінця XIX ст.

Це́рква Свято́го Гео́ргія — православний храм у Києві в Старому Києві, збудований у 17441752 роках та зруйнований у 1934 році.

Історія храму[ред. | ред. код]

Перший храм на цьому місці було споруджено 1037 року Ярославом Мудрим. Ця церква була зруйнована 1240 року під час монголо-татарської навали на Київ. Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року з благословення Лазаря Барановича на давніх фундаментах була споруджена дерев'яна Георгіївська церква.

Кам'яну церкву Св. Георгія у стилі бароко на фундаментах стародавнього храму, впритул до мурів Софійського монастиря, споруджено у 1744—1752 роках, втім у подальшому церква неодноразово перебудовувалася. Особливо сильна перебудова храму відбулась наприкінці XIX ст., у псевдовізантійському стилі. Церква мала чудовий іконостас XVIII ст. у стилі рококо. Розпис храму на межі XIX–ХХ століть було здійснено відомим художником Іваном Їжакевичем із застосуванням українських народних мотивів.

Визначною пам'яткою храму був надгробок Константиноса Іпсиланті (помер 1816 року), борця за незалежність Греції, що після поразки антитурецького повстання поселився у Києві, який перед знищенням церкви був перенесений до Києво-Печерської Лаври.

Як писав Костянтин Широцький, «Поблизу Георгіївської церкви знаходили вічний спокій і інші іноземці. З 2-ї половини XVII ст. і на початку XVIII ст. тут було протестантське, а можливо й католицьке кладовище».

Знищення храму[ред. | ред. код]

У 1934 церкву, як і багато інших київських храмів протягом радянської антирелігійної кампанії, було знищено більшовицьким урядом. На місці храму планували побудувати житловий будинок для співробітників НКВД (архітектор Йосип Каракіс), проте будівля (пров. Георгіївський, 2) була посунута архітектором на десятки метрів вглиб від місця, де був храм[1].

На самому місці храму нині знаходиться невеличкий скверик з пам'ятником «Захисникам кордонів Вітчизни» («Козак на коні»). На місці краю фундаменту храму знаходиться ліве крило будинку.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]