Георг Бем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Бем
Основна інформація
Дата народження 2 вересня 1661(1661-09-02)
Місце народження Гоенкірхен, Тюрингія
Дата смерті 18 травня 1733(1733-05-18) (71 рік)
Місце смерті Люнебург
Роки активності 1693—1733
Країна Німеччина
Професії композитор, органіст
Інструменти орган
Жанр бароко
CMNS: Файли на Вікісховищі
Меморіальна дошка у Люнебурзі

Георг Бем (нім. Georg Böhm; 2 вересня 1661(16610902), Гоенкірхен[1], Тюрингія — 18 травня 1733, Люнебург) — німецький композитор, органіст, представник стилю бароко. Відомий своїм внеском у розвиток хоральної партити та впливом на Йоганна Себастьяна Баха в молодості.

Життєпис[ред. | ред. код]

Георг Бем народився 2 вересня 1661 року у Гоенкірхен (Тюрингія). Першим його учителем був батько Бальтазар, який був органістом. Можливо, що він також вчився у Йоганна Генріха Гільдебранда (нім. Johann Heinrich Hildebrand)[2], кантора в Ордруфі. Після смерті батька у 1675 році, Бем вчився латинській школі у комуні Гольдбах та, пізніше, у гімназії міста Гота, які закінчив 1684 року[3]. 28 серпня 1684 він поступив до Єнського університету. Орієнтовно 1690 року він його міг закінчити[1].

З 1693 року він мешкав у Гамбурзі[4]. Можливо він слухав музику Йоганна Адама Райнкена (нім. Johann Adam Reincken), який був органістом у Церкві Святої Катерини. Бем також міг чути гру та музику Вінсента Любека (нім. Vincent Lübeck) чи навіть Дітріха Букстегуде (нім. Dieterich Buxtehude)[5].

1697 року помер Крістіан Флор (нім. Christian Flor)[6], органіст церкви Святого Іоанна Хрестителя у Люнебурзі, і Георг Бем попросився на цю посаду, зважаючи на те, що регулярної роботи у нього на той час не було. З 1698 і до самої смерті він пропрацював тут. Бем одружився і у нього було 5 синів[5].

З 1700 по 1702 роки він міг вчити молодого Йоганна Себастьяна Баха, який приїхав до міста у 1700 році, щоб навчатися в школі церковних півчих при церкві Святого Михайла[7]. Прямих доказів того, що Бах навчався у Бема нема. 1775 року Карл Філіпп Емануель Бах у листах до Йоганна Ніколауса Форкеля (нім. Johann Nikolaus Forkel) писав, що батько любив і вивчав музику Бема[8][7]. 31 серпня 2006 року було виявлено копію відомої хоральної фантазії Райнкена «Потоки вод Вавилона» (нім. An Wasserflüssen Babylon), підписану Бахом:

« Il Fine â Dom. Georg: Böhme descriptum ao. 1700 Lunaburgi »

Скорочення «Dom.» може означати або «дім» (лат. domus) чи «учитель» (лат. Dominus), це доводить, що Бах знав Бема особисто[9]. Цей зв'язок мав перерости у близьку багатолітню дружбу, бо у 1727 році Бах саме Бема назвав своїм північним агентом з продажу клавірних партит (BWV 825–830) №№ 2 та 3[7].

Георг Бем помер 18 травня 1733 року. Його син, Якоб Крістіан, який мав успадкувати посаду органіста після нього, помер молодим. Тож цю посаду посів зять Бема, Людвіг Ернст Гартман (нім. Ludwig Ernst Hartmann)[5].

Творчість[ред. | ред. код]

Бем найбільш відомий своїми творами для флейти, органу та клавесину (в основному прелюдії, фуги та партити). Багато його робіт було написано так, що могли виконутися і на органі, і на клавесині, і на клавікорді. Його музиці характерний стиль імпровізації, фантазії — «stylus phantasticus».

Найбільш значимим внеском Бема у клавішну музику є розвиток хоральної партити.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Waldschmidt, Carl L. Georg Böhm: his Life and Works, diss., Northwestern U., 1963. (англ.)
  • Cumrine, Carol Ann. The Keyboard and Vocal Settings of Georg Boehm: an Analysis of Style as Dictated by Text, diss., Syracuse U., 1972. (англ.)
  • Verkade, Gary G. Georg Böhm: Vater unser in Himmelreich á claviers et pedal: the Concept of Order, diss., U. of Iowa, 1987. (Another title: The Concept of Order in the Keyboard Works of Georg Böhm.) (англ.)
  • Müller-Buscher, Henning. Georg Böhms Choralbearbeitungen für Tasteninstrumente. Laaber, 1979. ISBN 3-921518-07-5. (нім.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Georg Böhm (англ.). www.britannica.com. Процитовано 28 березня 2015 року. 
  2. Йоганн Генріх Гільдебранд був учнем Генріха Баха (нім. Heinrich Bach) та Йоганна Крістіана Баха (нім. Johann Christian Bach)
  3. Georg Böhm (Composer) (англ.). Bach-Cantatas.com. Процитовано 28 березня 2015 року. 
  4. Böhm, Georg (нідер.). www.muziekbus.nl. Процитовано 28 березня 2015 року. 
  5. а б в McLean, Hugh J. «Böhm, Georg», Grove Music Online, ed. L. Macy (перевірено 23 березня 2006 року), grovemusic.com (доступ через підписку)
  6. Joseph Stevenson. Georg Böhm (англ.). www.allmusic.com. Процитовано 28 березня 2015 року. 
  7. а б в Wolff, Grove.
  8. Timothy A. Smith. Georg Böhm: 1661-1733 (англ.). Процитовано 28 березня 2015 року. 
  9. Williams, Peter F. 2007. J.S. Bach: A Life In Music. Cambridge University Press. 9780521870740, p. 375.

Посилання[ред. | ред. код]