Георг Вега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Вега
словен. Jurij Veha (Vehovec)
нім. Georg Freiherr von Vega
Georg Vega.jpg
Народився 23 березня 1754(1754-03-23)[1][2]
Загориця-при-Долскем, Дол-при-Любляні, Осреднєсловенський регіон, Словенія[3][4]
Помер 26 вересня 1802(1802-09-26)[1][2] (48 років)
Nussdorfd, Деблінг, Відень, Габсбурзька монархія
·невідомо
Громадянство
(підданство)
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg Священна Римська імперія
Діяльність математик, фізик, астроном, метеоролог, офіцер, геодезист, інженер
Сфера інтересів обчислювальна математика
Заклад Mainz University of Applied Sciencesd
Науковий керівник Gabriel Gruberd[5]
Аспіранти, докторанти Ignaz Lindnerd[6]
Член Academy of Useful Scienced і Прусська академія наук

Георг Вега у Вікісховищі?

Барон Гео́рг Бартоломе́й Ве́га (нім. Georg Freiherr von Vega), ім'я при народженні: Ю́рий Ве́ха або Веховець[7] (словен. Jurij Veha (Vehovec)), (23 березня 175426 вересня 1802) — словенський і австрійський математик, артилерійський офіцер. Основні роботи стосуються чисельного аналізу. Найбільш відомий публікацією класичного збірника семизначних логарифмів (1783), який багаторазово перевидавався у багатьох країнах світу. Член Ерфуртської академії прикладних наук (1790), Берлінської академії наук (1800), Королівського наукового товариства в Празі (1800).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині, в селі Загориця поблизу Любляни (нині Словенія, в ті роки — Священна Римська імперія). Вже в школі показав неабиякі здібності, в 1773 році закінчив ліцей у Любляні, де його шкільним товаришем був Антон Лінгарт, що згодом став словенським істориком і письменником. Після ліцею деякий час працював корабельним інженером у Нижній Австрії.

У 1780 році Юрій переселився до Відня і став там викладачем (пізніше — професором) математики артилерійського училища. З цього моменту він підписується як Георг Вега. У 1782-1790 роках опублікував свою першу наукову працю — чотиритомні «Лекції з математики» (Vorlesungen über die Mathematik), що заслужили високі оцінки і витримали вісім перевидань (останнє — в середині XIX століття). Крім ґрунтовних даних з математики, праця містила курс механіки твердого тіла і гідродинаміки.

У 1787 році Вега одружився на 16-річній чешці Йожефі Сво́боді (Jožefa Svoboda, 1771-1800). У них народилися троє дітей[8].

Як військовослужбовець-артилерист він брав участь у війні з Османською імперією (1789-1791), де успішно командував мортирною батареєю при визволенні Белграда і отримав звання майора. Потім він був направлений в Рейнську армію[ru] (1792) і брав участь у численних конфліктах з революційною Францією. Нагороджений вищою австрійською військовою нагородою — орденом Марії Терезії (1796). За бойові заслуги 22 серпня 1800 року Везі було надано титул барона, з правом на герб і з передачею титулу в спадок, а також військовий чин оберст-лейтенанта. Після укладення Кампо-Формійського миру повернувся до Відня, займався там проектом удосконалення мортир і математичними працями.

Трагічно загинув у 48-річному віці (1802) — його тіло виявили у водах Дунаю поблизу Відня. Дев'ять років потому в одного віденського мельника виявили креслярський прилад Веги. Слідство прийшло до висновку, що Вега заїхав туди придбати у мельника коня, але був убитий і пограбований[9].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Титульний лист першого видання семизначних логарифмічних таблиць Георга Веги

Головна праця Веги — таблиці семизначних логарифмів, які протягом більше 150 років передруковувалися в багатьох країнах. Перша їхня редакція була опублікована в 1783 році під назвою «Логарифмічні, тригонометричні та інші таблиці і формули для вживання математиками». У передмові Вега повідомив, що ставив собі за мету створити повний, недорогий і, що особливо важливо, вільний від помилок збірник таблиць і формул. У своїх таблицях Вега виправив сотні помилок, що містилися в більш ранніх працях інших авторів; він навіть оголосив, що заплатить дукат (близько 3 рублів золотом) за кожну виявлену в його виданні помилку[10]. За життя Веги в його праці було виявлено дві помилки, за які було виплачено 2 дукати; пізніше було знайдено ще три. На основі таблиць Георга Веги в 1857 році Карл Бремікер[en] підготував перший збірник логарифмічних таблиць, повністю вільний від помилок[11].

Пізніше Вега випустив велике коментоване видання семизначних таблиць (1793), яке за сто років перевидавалося більше ста разів. У 1794 році він видав збірку десятизначних таблиць, яка активно використовувалася багато років у астрономії і геодезії. Загальна кількість перевидань таблиць Веги у всіх країнах вимірюється сотнями. Починаючи з 6-го видання Вега, щоб знизити ціну на свою працю і зробити її доступною для всіх, відмовився від авторського гонорару.

Вега активно сприяв міжнародному прийняттю метричної системи мір і ваг, виступав також за реформу вимірювання часу на основі десяткової системи.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь вченого названо:

  • Місячний кратер[ru].
  • Астероїд 14966 Jurijvega, відкритий в 1997 році у словенській обсерваторії «Чрний Врх».
  • Вулиця Вегова (Vegova) в Любляні.
  • Кілька навчальних закладів у різних містах Словенії.
  • Молодим математикам у Словенії щорічно присуджується Премія Веги.

В люблянському Технічному музеї встановлено пам'ятник Везі (відкритий у рік столітнього ювілею з дня загибелі вченого, 1902). Його портрет поміщено на поштову марку і 50-толаровую купюру Словенії.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Лекції з математики, в 4 томах (Vorlesungen über die Mathematik). Відень, 1782-1800. 8 перевидань аж до 1850 року.
  • Логарифмічні, тригонометричні та інші таблиці і формули, з посібником щодо використання (Logarithmische, trigonometrische und andere zum Gebrauche der Mathematik eingerichtete Tafeln und Formeln), Wien 1783. 2. Auflage: 2 Bde., Лейпциг, 1797.
  • Логарифмічно-тригонометричний посібник: Georg Vega's, Major beim Kaiserl. Königl. Bombardierkorps. Logarithmisch-trigonometrisches Handbuch, anstatt der kleinen Vlackischen, Wolfischen und anderen dergleichen, meistens sehr fehlerhaften, logarithmisch-trigonometrischen Tafeln für die Mathematik-Beflissenen eingerichtet. Лейпциг, 1793.
  • Повне зібрання логарифмів (Thesaurus mirifici completus, vollständige Sammlung größerer logarithmisch-trigonometrischer Tafeln nach Adrian black's Арифметика Logarithmica und Trigonometria artificialis, verbessert, neugeordnet und vermehrt), Лейпциг, 1794, 10-значні логарифмічні таблиці.
  • Anleitung zur Zeitkunde (Відень, 1801)
  • Natürliches Maß-, Gewichts - und Metr.System (posthum Hsg. Kreil 1803; neue Auflage 1824)
  • Вега Р. Таблицы семизначных логарифмов, 4-е видання, М.: Надра, 1971, 559 с. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]