Георг Дроздовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гео́рг Дроздо́вський (нім. Georg Drozdowski; * 21 квітня 1899, Чернівці — † 24 жовтня 1987, Клагенфурт, Австрія) — німецькомовний поет, прозаїк, драматург, журналіст, перекладач, актор буковинського походження.

Георг Дроздовський

Біографія[ред. | ред. код]

Георг Дроздовський належить до числа тих, кого люб'язно звали «старими австрійцями»: він і насправді був таким — австрійцем старого гарту, з усіма характерними прикметами біографії, виховання, манер, психології, ментальності.

Народився в Чернівцях у сім'ї австрійського офіцера: його батько мав польське коріння, а мати — французьке.

Батько рано помер. Вихованням Георга займалися мати, тітка й бабуся. У Маринів (маминих родичів) в Калинештах (Південна Буковина) був невеликий замок у неоготичному стилі, де Георг із охотою проводив літні канікули.

Вчився він в Чернівцях у католицькій школі св. Марії, пансіоні учительського інституту, другій українсько-німецькій гімназії. Гімназію закінчив вже в період Першої світової війни в Відні (екстерном).

Герб Чернівців
Герб Клагенфурта
Прапор Чернівців
Гімназія у Відні, яку закінчив Г.Дроздовський

В останні роки війни служив прапорщиком в австрійській армії. Після закінчення війни і розпаду Австро-Угорської імперії Георг повернувся в Чернівці, де не зміг втілити в тих умовах свою мрію одержати медичну освіту, а тому мусів працювати кіоскером, представником соєвої фірми і цукрового заводу, банківським службовцем. В цей період Чернівці вже входили до складу королівської Румунії. Всюди виднілись вивіски: «Говорити румунською», але більшість мешканців Чернівців ще вважала себе австрійцями. Дроздовський в цей час бере активну участь в театральному житті міста, виступає одним з організаторів любительської театральної трупи «Czernowitzer Kammerspiele» (Чернівецькі камерні вистави), яка з успіхом виступала на різних сценах міста з п'єсами німецької класики, а також п'єс сучасних німецьких і австрійських драматургів. Дроздовський немало сприяв цьому як один із провідних акторів трупи та її репертуарний директор. Водночас він активно займається журналістикою — як культурний оглядач німецькомовних чернівецьких газет «Algemeine Zeitung» і «Deutsche Tagespost». На цей час припадає також публікація в пресі віршів і прозових творів. В 1934 році виходить в світ перший ліричний збірник Г. Дроздовського — «Gedichte»(Поезії).

Загальний вид міста Клагенфурт
Центральна частина міста Клагенфурт

Драматичним зламом в біографії письменника, як і в житті багатьох буковинців німецької національності, стало примусове переселення «додому — в рейх», проведене 1940 року за пактом Ріббентропа-Молотова. Не можна без хвилювання читати його спогади про мить розставання з рідною землею. Після прибуття в Німеччину після недовгого перебування в таборі для переміщених осіб Дроздовський був мобілізований в вермахт і служив оберфельдфебелем «люфтваффе» в Загребі. Після Другої світової війни Дроздовський поселився в старовинному австрійському містечку Клагенфурт (земля Каринтія), яке чимось нагадувало йому Чернівці, оскільки воно також лежало біля підніжжя гір і було багатонаціональним пограниччям. Тут він достатньо швидко заявив про себе як письменник, театральний критик, перекладач- тривалий час працював редактором культурного відділу газети «Volkszeitung», провідним театральним критиком (йому належить також цікаве дослідження про буковинський театр), співробітничав на радіо.

Площа «Турецька криниця» в Чернівцях

Клагенфуртський період виявився найпліднішим для творчості Дроздовського — друкує багато статей, збірників, книг. Він видає поетичні книги «Каменярський сад», «Із запечатаним наказом», «Плин піску в пісковім годиннику», «Ефета:Поезії.- Справа Ноя», «Закарбовано на стіні», «Оглядаючи свої окуляри», «Сліди Твоїх кроків» та інші. У цих ліричних збірках поет поступово відходить від романтичних тем та образів, характерних для його ранньої (першої) книги «Поезії», виданої в Чернівцях. Мотиви часу, втраченої вітчизни, тлінності та смерті, ремінісценції дитинства, символіка зашифрованого світу, загадка буття в його філософському та релігійному сенсі — ось далеко не повний перелік тематичних домінант його лірики.

Памя'тник засновнику міста Клагенфурт

Г. Дроздовському належить також декілька книг гумористично-пародійних пісень і віршів у стилі так званого «бенкельзангу» («Великий Божий звіринець», «Хитромудрощі»). Це балади, байки, притчі, «жорстокі» романси, «морітати», віршовані анекдоти тощо. В такому ж веселому й дотепному дусі — нерідко з елементами удаваного жаху, награних романтично-готичних ефектів або щемкої туги, настояної на спогадах далекого дитинства, — витримано й деякі його прозові твори — «Блоха у вусі — колючка в серці:Серйозні та смішні історії», «Військова музика: історії в мажорі та в мінорі», «Сезам відкрийся! Історії в сутінках», «Читати, коли заголосить сова». Водночас письменник працює і в драматичних жанрах. Свої перші одноактні п'єси він створив ще в Чернівцях. У повоенний час була написана низка драм і радіоп'єс, які ставились на кону Клагенфуртського театру і транслювались австрійським радіо («Привид і гра», «Одісея. Пісня ХХХ», «Танок мертвих», «Лист звідкілясь», «Парафраза про трьох волхвів», «Легенда про Мартина» тощо.

Ратуша на центральній площі Чернівців, яку спроектував родич Дроздовського Адольф Марин

Неабиякий хист продемонстрував Г.Дроздовський також і в області художнього перекладу. Будучи з дитинства поліглотом, чому значно сприяла поліетнічна атмосфера міжвоєнних Чернівців, він активно популяризував у німецькомовному світі польську і особливо румунську літературу.

Фонтан «Дракон» в Клагенфурті
Нова ратуша Клагенфурта

Переклади поезій М.Емінеску, Г. Кошбука, Т. Аргезі, В. Войкулеску, І. Пілата принесли йому славу одного з найкращих знавців та незрівнянних інтерпретаторів румунського красного письменства. Окремими виданнями в його перекладах виходили поетична збірка Лучіана Благи «Пори року душі» та роман Вінтіли «Там навіть сяють зорі».

1984 року побачила світ книга Г.Дроздовського під назвою «Тоді в Чернівцях і довкола. Спогади старого австрійця» (вийшла українською мовою в перекладі Петра Рихла в 2001 році у видавництві «Молодий буковинець»(Чернівці)).

Пам'ятник кайзеру Францу-Йосифу в Чернівцях

Як видно вже із самої назви, це твір про Буковину, про те, якою вона запам'яталася письменнику очима серця. Автор намагається в ній «уберегти від забуття те, що через декілька років уже майже нікого не цікавитиме, стерте з пам'яті і поглинуте часом». У передмові він зазначає, що «тут йдеться не про точні дати, не про кількість населення і площу обжитої території. Значно важливіше для мене показати співжиття, здруженість, в якій нам жилось, аж поки хвиля європейського варварства не накрила і цей маленький простір, що звався Буковиною. Тут розповідається про те, як проживали пліч-о-пліч шість національностей, як вони порались зі своїми щоденними турботами, намагаючись бути Заходом на Сході, себто стояти під знаком культури, що була європейською».

Про що тільки не мовиться в цій книзі — про місто і околиці, про людей і тварин, про рідних і знайомих, про державні і громадські установи, систему освіти, про військових і лікарів, педагогів і священиків, про городян і селян, про можновладців, диваків і жебраків, про тогочасну моду, театр, торгівлю, про стиль життя, звички, особливості говірок кожної національності, про гостинність буковинців і їхній локальний патріотизм — всього не перелічити. І за кожним рядком відчувається непідробна любов до Буковини, щире синівське замилування нею.

Театральна площа в Чернівцях

Книга стала відкриттям міста Чернівці для декількох поколінь європейців. Творчість Георга Дроздовського розгорнулась на повну силу вже у зрілі літа письменника. До останніх днів не випускав він перо зі своїх невтомних рук — помер 24-го жовтня 1987 року на 89-му році життя в Клагенфурті (земля Каринтія, Австрія).

В Клагенфурті існує «Товариство Георга Дроздовського», його іменем названо вулицю, встановлено на будинку, де він жив, меморіальну дошку.

В чернівецькому Німецькому народному домі (вул. О.Кобилянської, 53) відкрито зал-музей Георга Дроздовського, а в 2004 році на вулиці Т. Шевченка, 42 в Чернівцях, на будинку, де жив письменник, встановлено меморіальну дошку, текст якої збігається з текстом меморіальної дошки на будинку Дроздовського в Клагенфурті.

Буковинські вчені продовжують досліджувати і пропагувати творчість знаменитого земляка. Георг Дроздовський — приклад особистостей, які здружують народи і території: Чернівецька область і земля Каринтія стали порідненими регіонами.

Творчість[1][ред. | ред. код]

  • Gedichte. - Czernowitz, 1934

(Вірші. - Чернівці, 1934)

  • Der Steinmetzgarten. Gedichte. - Wien, 1957

(Каменярський сад. Поеми. - Відень, 1957)

  • Odyssee. XXX. Gesang. - Salzburg / Klosterneuburg Stifterbibliothek, 1958

(Одіссея. XXX. Спів. - Зальцбург / Клостернойбург Аббі бібліотека, 1958)

  • Gottes Tiergarten ist groß. Lyrischer Unfug. - Carinthia, Klagenfurt, 1959

(Великий Божий звіринець. Лірична нісенітниця. - Каринтія: Клагенфурт, 1959)

  • Mit versiegelter Order. Gedichte. - Österr. Verlagsanstalt: Wien, 1963

(Із запечатаним наказом. Поеми. - Österr. Verlagsanstalt: Відень, 1963)

  • Floh im Ohr, Dorn im Herzen. Ernste und heitere Geschichten. - Pustet: Regensburg, 1965

(Блоха у вусі, Скалка в серці. Серйозні і забавні історії. - Pustet: Регенсбург, 1965)

Книга спогадів Г.Дроздовського про землю в якій він народився і прожив половину свого життя
  • Sand im Getriebe der Sanduhr. Gedichte. - Carinthia: Klagenfurt, 1965

(Плин піску в пісковому годиннику. Поеми. Каринтія: Клагенфурт, 1965)

  • Militärmusik. Geschichten in Moll und Dur. - Carinthia: Klagenfurt, 1967

(Військова музика. Історії в мінорі і мажорі. - Каринтія: Клагенфурт, 1967)

  • Epheta. Gedichte. Die Sache mit Noah. - Carinthia: Klagenfurt, 1969

(Ефета: Поезії. - Справа Ноя. - Каринтія: Клагенфурт, 1969)

  • Iro-Niersteiner Spätlese. Bedachtsame und bedenkliche Verse. - Carinthia: Klagenfurt,1975

(Пізній врожай Іро-Niersteiner. Обережні і серйозні вірші. - Каринтія: Клагенфурт, 1975)

  • An die Wand gemalt. Gedichte. - Carinthia: Klagenfurt, 1972

(Закарбовано на стіні. Поеми. - Каринтія, Клагенфурт, 1972)

  • Spitzfindigkeiten. Ein Friwohl- und Moritatenbuch. - Carinthia: Klagenfurt, 1976

(Хитромудрощі. Фривольнонастановочна книга. - Каринтія: Клагенфурт, 1976)

  • Bei Durchsicht meiner Brille. Gedichte 1977/1978. - Heyn: Klagenfurt, 1979

(Оглядаючи свої окуляри. Вірші 1977/1978. - Гайн: Клагенфурт, 1979)

  • Die Spur deiner Schritte. Gedichte. - Heyn: Klagenfurt, 1981

(Сліди Твоїх кроків. Поеми. - Гайн, Клагенфурт, 1981)

  • Seltsam öffne dich! Geschichten im Halbdunkel. - Heyn: Klagenfurt, 1983

(Сезам відкрийся! Історії в сутінках. - Гайн: Клагенфурт, 1983)

  • Damals in Czernowitz und rundum. Erinnerungen eines Altösterreichers. // Kleine

Zeitung (Klagenfurt), 1984

(Назад в Чернівці, і все довкола. Спогади старого австрійця. Kleine Zeitung (Клагенфурт), 1984)

  • Zu lesen wenn das Käutzchen ruft. Erzählungen. - Heyn, Klagenfurt, 1985

(Читати, коли заголосить сова. Оповідання. - Гайн: Клагенфурт, 1985)

  • Damals in Czernowitz und rundum. Erinnerungen eines Altösterreichers. - Neuauflage: Georg-Drozdowski-Gesellschaft und Carinthia, Klagenfurt, 2003

(Назад в Чернівці, і все довкола. Спогади старого австрійця. - Передрук: Т-во Георга Дроздовського і Каринтія, Клагенфурт, 2003)

  • Mit versiegelter Order. Ausgewählte Gedichte. - Aachen: Rimbaud, 2009

(З запечатаних наказів. Вибрані вірші. - Аахен: Rimbaud, 2009)

Нагороди[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка Георгу Дроздовському на будинку в Чернівцях, де він народився і жив
  • 1957 Nikolaus-Lenau-Preis (Ніколауса Ленау, літературна премія Австріїї)
  • 1962 Förderungspreis der Theodor-Körner-Stiftung (Теодора Кьорнера,

літературна премія Австріїї)

  • 1965 Verleihung des Titels Professor durch den Bundespräsidenten der Republik

Österreich (Федеральним президентом Австрії присвоєно почесне звання професора)

  • 1977 Würdigungspreis des Landes Kärnten (erstmals verliehen) (Нагороджений

премією за заслуги федеральної землі Каринтія (нагороджений першим)

  • 1982 Ehrengabe des Andreas-Gryphius-Preises 1982, verliehen von

der Künstlergilde Esslingen in Düsseldorf (Вшанований премією Андреса
Гріпфіуса 1982 року, присудженою Артгільдією Esslingen в Дюссельдорфі)

  • 1984 Ehrpfennig der Landeshauptstadt Klagenfurt (Почесна премія столиці землі

Клагенфурт)

  • 1987 Kulturpreis des Klubs der Kärntner ÖVP-Abgeordneten (Премія в області

культури депутатського клубу ÖVP Каринтії)

Експозиція, присв'ячена Г.Дроздовському, і кафе «Каринтія» в чернівецькому Німецькому домі

Книги українською мовою[ред. | ред. код]

  • Дроздовський Ґ. Тоді в Чернівцях і довкола: спогади старого австрійця / пер. з нім., передм. і примітки Петра Рихла. - Чернівці: Молодий буковинець, 2001. - 256 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Петро Рихло. „Я все ще вірю, що Орфей співає”: [до 100-річчя від дня народж. Ґеорґа Дроздовського] // Буковинський журнал.– 1999.– Ч. 1/2.– С.130-136.
  • Петро Рихло. «Я все ще вірю, що Орфей співає» (вступна стаття) // Георг Дроздовський. Тоді в Чернівцях і довкола. Спогади старого австрійця». — Чернівці: Молодий буковинець, 2001. — 256 с.
  • Сторінка про Геогія Дроздовського в німецькомовній Вікі

Література[ред. | ред. код]

Клагенфурт — столиця землі Каринтія. На фото: Земельний Дім
  • Загублена арфа. Антологія німецькомовної поезії Буковини. - Чернівці: Золоті литаври, 2002.
  • Кайндль Р.Ф. Історія Чернівців. - Чернівці: Місто, 2003.
  • Реццорі, Грегорі фон. Магрібінські історії // Молодий буковинець (Чернівці), 1997.
  • Сайко М.М. Приєднання Буковини до Австрії і його вплив на соціально-політичний устрій краю. - Чернівці, 1995.
  • Чеховський І.Г. Чернівці — ковчег під вітрилами толерантності. - Чернівці: Рута, 2004.
  • Prokopowitsch E. Das Ende der österreichischen Herrschaft in der Bukowina.

Ukrainische übersetzt von O.Matyjchuk und N.Pantschuk. - Tscherniwzi, 2003, 80 S.

  • Das architektonische Erbe der österreichischen Ära Tscherniwzis. Materialien der

internationalen wissenschaftlichen Konferenz (Tscherniwzi, 1.-4. Oktober 2001). - Tscherniwzi. 2003, 172 S.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Переклад назв книг з німецької мови на українську зроблено автором цієї статті - Веренко Я.Г.

Посилання[ред. | ред. код]