Георг Карк

Георг Карк
нім. Georg Karck
Народився	11 червня 1911(1911-06-11) Бад-Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	3 липня 1944(1944-07-03) (33 роки) Нормандія ·автомобільна аварія
Країна	Німецька імперія
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Штурмбанфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Відзнака для східних народів 1-го класу в золоті Бронзовий нагрудний знак ближнього бою Золотий німецький хрест Цивільний знак СС Почесний кут старих бійців Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Спортивний знак СА Йольський свічник СС Нагрудний знак «За танкову атаку»

Георг «Оші» Генріх Карл Карк (нім. Georg „Oschi" Heinrich Karl Karck; 11 червня 1911, Зегеберг, Німецька імперія — 3 липня 1944, Евре, Франція) — німецький офіцер, штурмбанфюрер військ СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

1 червня 1931 року вступив у СС (посвідчення № 17 690), 1 жовтня — в НСДАП (партійний квиток № 756 882). В листопаді 1933 року зарахований в 2-й штурм Лейбштандарту, в квітні 1941 року — в 3-ю роту запасного батальйону штандарту СС «Германія» дивізії СС «Райх». З 8 березня 1943 року — командир 9-ї рпоти 2-го танково-гренадерського полку СС Лейбштандарту. В лютому 1944 року виконував обов'язки командира 2-го батальйону свого полку, з квітня 1944 року — командир батальйону. Загинув в автокатастрофі: його автомобіль зіткнувся з вантажівкою з боєприпасами.

Звання

• Анвертер СС (10 червня 1931)
• Манн СС (вересень 1931)
• Шарфюрер СС (1 квітня 1932)
• Обершарфюрер СС (2 липня 1934)
• Гауптшарфюрер СС (1 квітня 1937)
• Унтерштурмфюрер СС і крайсгауптштелленляйтер НСДАП (30 січня 1938)
• Унтерштурмфюрер резерву військ СС (21 червня 1941)
• Оберштурмфюрер резерву військ СС (9 листопада 1942)
• Гауптштурмфюрер резерву військ СС (1 вересня 1943)
• Гауптштурмфюрер військ СС (8 серпня 1944) — посмертно, патент від 1 червня 1944 року.
• Штурмбанфюрер військ СС (17 листопада 1944) — посмертно, патент від 1 липня 1944 року.

Нагороди

• Цивільний знак СС (№ 11 712)
• Почесний кут старих бійців (лютий 1934)
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі (1 грудня 1938)
• Спортивний знак СА в бронзі (1 грудня 1938)
• Йольський свічник (грудень 1938)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го ступеня (4 роки) (6 липня 1939)
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (20 квітня 1942)
  • 1-го класу (25 серпня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (25 серпня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (3 серпня 1943) — оберштурмфюрер СС, командир 9-ї роти 2-го моторизованого полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер».
• Нагрудний знак «За танкову атаку» (20 квітня 1943)
• Відзнака для східних народів 1-го класу в золоті (1 вересня 1943)
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (1 вересня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 вересня 1943)
• Нарукавний знак «За знищений танк» (1 червня 1944)
• Німецький хрест в золоті (7 серпня 1944; посмертно) — гауптштурмфюрер СС, командир 9-ї роти 2-го моторизованого полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер».

Література

• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002