Георг Тракль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Тракль
нім. Georg Trakl
Georg Trakl.jpg
Народився 3 лютого 1887(1887-02-03)[1][2][…]
Зальцбург, Австро-Угорщина[4]
Помер 3 листопада 1914(1914-11-03)[1][2][…] (27 років)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[4]
·передозування ліків
Поховання Neuer Friedhof Mühlaud
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина[5]
Національність австрійці
Діяльність поет, письменник, фармацевт, автор
Alma mater Віденський університет
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Напрямок експресіонізм
Жанр поезія і п'єса
Magnum opus Grodekd
Брати, сестри  • Grete Trakld
Автограф Trakl Signature.gif
IMDb nm2012080
Сторінка в Інтернеті georgtrakl.de

Ґеорґ Тракль (нім. Georg Trakl; нар. 3 лютого 1887(18870203), Зальцбург — пом. 3 листопада 1917, Краків) — австрійський поет, один з двох найвидатніших представників німецькомовного літературного експресіонізму. Перебував під сильними впливами поетики символізму. Проте неможливо співвідносити його творчість лише з одним із цих літературних напрямків.

Одним із найвідоміших його творів є вірш «Ґродек», в якому закарбувався особистий досвід сприйняття Першої світової війни.

Життя[ред. | ред. код]

Народився 3 лютого 1887 року в Зальцбурзі (Австрія). Його батько, Тобіас, був дилером техніки; а мати була домогосподаркою, і цікавилася музикою та мистецтвом.

Вчився в зальцбурзькій гімназії, але так і не закінчив її, пішовши працювати в аптеку. У 1908 році Тракль переїжджає у Відень, щоб вивчати фармакологію. Там він почав більше приділяти уваги поезії. У Відні вперше публікуються вірші Тракля. Закінчивши навчання в університеті, Тракль отримав звістку про смерть батька і пішов у армію. Після року служби, Тракль повернувся у Зальцбург працювати в аптеці, але згодом Тракль був прийнятий на місце воєнного провізора при аптеці гарнізонного госпіталю. Він отримує визнання в поетичних колах, і його вірші публікуються у відомому культурологічному журналі Der Brenner. В 1913 році виходить збірка «Вірші». Тракль веде богемний спосіб життя та впадає в залежність від кокаїну й алкоголю. Під час Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, де служив у польовому шпиталі. Тракль ледве давав раду пораненим, упав у депресію та намагався покінчити життя самогубством.

3 листопада 1914 року Тракль покінчив життя самогубством у лікарняній палаті, прийнявши смертельну дозу кокаїну.

Творчість[ред. | ред. код]

Тракль належав до течії експресіонізму. Характерно: трагічне світосприйняття, символічна ускладненість образів, емоційна насиченість, звертання до теми смерті. Сам поет характеризував свій стиль так: «Моя манера зображення зливає в єдине враження чотири різних образи в чотирьох рядках».

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]

Багато віршів Тракля переклав українською мовою Петро Марусик. Окремими виданнями твори поета з'явилися в перекладах письменника Тимофія Гавриліва: «Ґеорґ Тракль. Твори» (Львів: в-во «Просвіта», 1997) та «Ґеорґ Тракль. Себастянові сни» (Львів: в-во «ВНТЛ-Класика», 2004). Т. Гавриліву належить ідея відкриття меморіальної стели поетові в м. Городок Львівської області, де Тракль перебував на початку Першої світової війни.

З 2013 року поезію Ґеорґа Тракля перекладає полтавський поет, перекладач і культуртрегер Максим Солодовник.

Його переклади поезій геніального австрійця виходили у складі бонусних розділів до авторських поетичних збірок: «Концерт для єдиної слухачки» (Полтава: в-во «Eisenturm», 2014)[1], «Забігаючи на край ночі. Ч.1» (Полтава: в-во «Eisenturm», 2017) [2], котрі знаходяться у вільному доступі на офіційному блозі видавництва.

Окрім того, започаткований М.Солодовником 2014 року музичний проект ABENDLAND присвятив свій однойменний дебютний повноформатний студійний альбом пам'яті Ґеорґа Тракля. Реліз альбому, цілком заснованого на поезії Тракля (у перекладах фронтмена ABENDLAND), відбувся 17 травня 2016 року.[3]

Музичний гурт «Мандри» назвав Тракля своїм улюбленим поетом.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]