Георг (герцог Баварії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг I
Herzog Georgs des Reichen von Paul Gertner.jpg
Народився 15 серпня 1455(14550815)
Бурггаузен
Помер 1 грудня 1503
Інгольштадт
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Національність німець
Діяльність суверен
Титул герцог Ландсгут-Баварії
Посада герцог Баварії[d]
Термін 1479—1503 роки
Попередник Людвіг IX
Наступник приєднано до Баварсько-Мюнхенського герцогства
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Людвіг IX
Мати Амалія Саксонська
Родичі Elisabeth of Bavaria, Electress of Brandenburg[d]
Брати, сестри  • Margaret of Bavaria, Electress Palatine[d]
У шлюбі з Ядвіґа Ягеллонка
Діти 3 сина і 2 доньки

Георг I Багатий (*Georg der Reiche, 15 серпня 1455 — 1 грудня 1503) — герцог Ландсгут-Баварський у 14791503 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Віттельсбахів. Син Людвіга IX, герцога Ландсгут-Баварського, та Амалії (доньки Фрідріха II, курфюрста Саксонського). Народився у 1455 році в Бурггаузені. З 1468 року став залучатися батьком до державних справ. У 1475 році Георг одружився зі старшою донькою Казимира IV, короля Польщі та Великого князя Литовського. Весілля відбулося у Ландсгуті і стало найбільшим святом тогочасної Європи.

У 1475 році, після смерті батька, Георг стає новим герцогом. Продовжив політику попередника щодо зміцнення держави всередині, сприяв піднесенню міст. Водночас намагався встановити зверхність над імперськими містами, які охоплювали землі його герцогства.

У союзі з Альбрехтом IV, герцогом Баварсько-Мюнхенським, з 1486 року Георг I почав просування у Передній Австрії. Того року він купив у Сигізмунда, графа Тіроля, за трохи більше ніж 52 тис. гульденів бургграфство Бургау. У 1487 році разом з Альбрехтом IV заплатив 50 тис. гульденів за право протягом 10 років керувати Тіролем. Але проти цього виступив імператор Фрідріх III, який 1488 року створив для протидії Віттельсбахам Швабський союз. Зрештою у 1489 році Георг вимушений поступитися, відмовившись від попередніх угод, повернувши бургграфство Бургау та сплативши імператору 36 тис. гульденів.

Після цього звернувся до внутрішніх реформ. У 1491 році впровадив новий порядок, що суттєво обмежив імперське лицарство. Останнє намагалося пручатися, проте Георг I продовжував реформи, скасувавши у 1497 році ландрехти (надання певних прав шляхті). Водночас він став союзником нового німецького короля Максиміліана Габсбурга.

У 1496 році після смерті останнього сина Георг заповів герцогство своєї доньці Єлизаветі, хоча це суперечило законам Віттельсбахів. Незважаючи на секретність, про це стало відомо Альбрехтові IV, який звинуватив Георга в порушенні законів. Але Георг стояв на своєму, і протиставив себе не лише родині, але імператору, якому не подобалося, що імперськими землями розпоряджаються без його відома.

У 1503-му Георг помер в Інгольштадті. У зв'язку з тим, що Рупрехт — чоловік Єлизавети — підтримав політику покійного тестя, завдяки якій він би став герцогом Баварії-Ландсхут. В результаті почалася Війна за ландсгутську спадщину (1503—1504 роки), що розорила Баварію. За її підсумками Рупрехт отримав лише спеціально створене невелике герцогство Пфальц-Нойбург, більша частина герцогства була приєднана до Баварсько-Мюнхенського герцогства, а міста Куфштайн, Кітцбюель і Раттенберг з навколишніми багатими копальнями.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Ядвіґа Ягеллонка

Діти:

  • Рупрехт (1477)
  • Вольфганг (1482)
  • Людвіг (1476—1496)
  • Єлизавета (1478—1504), дружина Рупрехта, пфальцграфаПфальц-Нойбурга
  • Маргарита (1480—1531)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Reinhard Stauber: Georg der Reiche. Vom Sterben und Leben eines Herzogs. In: Verhandlungen des Historischen Vereins für Niederbayern. Band 129/130, 2004, S. 93–108.