Геотоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скам'янілий міоценовий кварцовий пісок у старій шахті Ґрубе Ґотгольд уЛібенвердському Лузі, Нижня Лужиця

Геотоп - це геологічна складова абіотичної основи, складова екотопу . Прикладами геотопів можуть бути відкриті виходи скель, ґреґоти, грот або яр, печера, стара кам’яна стіна на межі поля, тощо.

Слово геотоп запозичене з німецької мови (Geotop) і використовується в екологічних науках. Воно може бути моделлю для багатьох інших подібних слів, придуманих за аналогією. Як прототип, слово має більше значення, ніж багато інших слів, змодельованих на ньому, включаючи фізіотоп, з яким він використовується як синонім. Але геотопом, строго кажучи, можна вважати саме скелі, а не всю сушу (яка було б із фізіотопом).

Для використання в контексті геоспадщини, як, наприклад, у внесках Фрідріха Віденбайна (див. нижче) та в німецькій дискусії про геоспадщину, більш адекватним терміном (та перекладом з німецької) є геосайт .

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

    • Kratochwil, Anselm. Biodiversity in Ecosystems: Principles and Case Studies of Different Complexity Levels. Series: Tasks for Vegetation Science, XXXIV. Dordrecht, Germany: Kluwer Academic Publishers, 1999. ISBN 0-7923-5717-5.
    • Wiedenbein, F.W. "Geotope protection for Europe" in Geological Heritage 1993. (Erlangen, Germany: University Erlangen-Nuremberg, 1993).
    • Wiedenbein, F.W. "Origin and use of the term 'geotope' in German-speaking countries" in Geological and Landscape Conservation. Editors: D. O'Halloran, C. Green, M. Harley, & J. Knill. (London: Geological Society, 1994) p. 117-120.