Геотуризм
 Водоспади Ігуасу на кордоні Бразилії та Аргентини — один із найвідоміших у світі об'єктів геотуризму. | |
| Об'єкти | Геопарки, геосайти, геологічна спадщина, унікальні форми рельєфу, шахти, кар'єри |
|---|---|
| Мета | Освіта, сталий розвиток, охорона природи, підтримка місцевих громад |
| Схожі поняття | Екотуризм, сталий туризм, індустріальний туризм, пізнавальний туризм |
Геотури́зм — це туризм, що зосереджується на геологічних і геоморфологічних особливостях місцевості[1] та забезпечує їх збереження, сприяє здобуттю нових знань та підтримує сталий розвиток місцевих громад.[1]
Існує два основних підходи до визначення геотуризму:
- Геологічний туризм (вузьке розуміння) — різновид пізнавального туризму, що фокусується на геологічних об'єктах (таких як скелі, печери, вулкани, водоспади, скам'янілості) та процесах.[2] Метою є не лише отримання естетичних вражень, але й поглиблення геологічних знань.[2]
- Географічний туризм (широке розуміння) — концепція, популяризована Національним географічним товариством США, що визначає геотуризм як діяльність, яка підтримує та посилює географічний характер місця, враховуючи його довкілля, культуру, естетику, спадщину та добробут місцевих жителів.[3][1] У цьому сенсі геотуризм є ширшим поняттям, ніж екотуризм та сталий туризм.[3]
Головною метою геотуризму є розвиток зацікавленості у геологічних та географічних знаннях серед широкого загалу, а також сприяння охороні геологічної спадщини.[2]
Термін «геотуризм» (англ. geotourism) вперше запропонував британський геолог Томас Хосе (Thomas Hose) у 1995 році.[2] Причиною виникнення концепції стала зростаюча втрата цінних геологічних об'єктів (шахт, кар'єрів, природних відслонень) у Великій Британії наприкінці 1980-х років через програми рекультивації та будівельні проєкти.[4]
Значний внесок у розвиток концепції зробили дослідники М'юрей Грей (Murray Gray), Росс Довлінг (Ross Dowling) і Девід Ньювсам (David Newsome).[1] На початку 2000-х років National Geographic Society розробило Хартію геотуризму, яка пропагує ідею подорожей, що поважають інтереси місцевого населення та культурне й природне надбання місцевості, що сприяло поширенню ширшого, географічного тлумачення терміна.[1]
Геотуристичні продукти (геопродукти) — це товари та послуги, пов'язані з неживою природою, що є елементом сталого регіонального розвитку.[4]
На основі європейського досвіду, зокрема польських дослідників (К. Міскєвіч, 2023), геотуристичні продукти поділяють на такі типи:[4]
- Речі — геотуристичні путівники та карти, каталоги, інформаційні стенди, вебсайти, мобільні додатки, сувеніри (зразки мінералів та гірських порід, тематичні ігри).[4]
- Послуги — екскурсійний супровід, освітні послуги, організація подорожей.[4]
- Об'єкти — геологічні, мінералогічні та палеонтологічні музеї, геоцентри, парки динозаврів, облаштовані для відвідування об'єкти гірничої спадщини (шахти, кар'єри), кам'яні архітектурні споруди.[4]
- Події — геологічні фестивалі та пікніки, виставки-ярмарки мінералів та ювелірних виробів, заходи, пов'язані з гірничою спадщиною.[4]
- Шляхи — спеціально розроблені та ознаковані маршрути (геостежки, геостради), що об'єднують низку геотуристичних атракцій.[4]
- Території — комплексно організовані простори, як-от геопарки (національні або глобальні під егідою ЮНЕСКО) та інші території з виразною геологічною чи гірничодобувною спадщиною.[4]
До найпопулярніших об'єктів геотуризму належать:
- геологічні структури: тектонічні розломи, складки, каньйони;[2]
- гірські породи та мінерали, дорогоцінне каміння;[2]
- палеонтологічні об'єкти: скам'янілості та інші сліди давнього життя (наприклад, унікальне відслонення відкладів едіакарію в м. Могилів-Подільський);[2][4]
- вулкани, гейзери та інші прояви вулканічної активності (наприклад, вулкан Етна в Італії);[2][4]
- унікальні форми рельєфу: печери, водоспади, льодовики, дюни;[2]
- об'єкти культурної геологічної спадщини: старі шахти, тунелі, греблі, кам'яні архітектурні споруди;[2]
- об'єкти індустріального туризму: терикони, відстійники шахтних вод, кар'єри (наприклад, у Кривбасі).[4]
В Україні геотуризм є відносно новим напрямком, проте він має значний потенціал завдяки різноманітній геологічній будові та багатій природній і культурній спадщині.[1] Розвиток галузі, що був призупинений через пандемію COVID-19 та повномасштабне російське вторгнення, розглядається як важливий елемент післявоєнного відновлення країни.[4]
Актуальність розвитку геотуризму в Україні зумовлена необхідністю збереження геоспадщини та сталого розвитку регіонів.[4] Попри те, що розробка геотуристичних ініціатив триває в країні вже близько 15 років, відчувається брак інфраструктурно облаштованих шляхів, геоосвітніх центрів та якісних геотуристичних продуктів.[4] Важливим завданням є налагодження співпраці з територіальними громадами, національними парками та місцевою владою для створення та імплементації геотуристичних проєктів.[4]
На території України, переважно на її заході, розроблено низку геотуристичних шляхів різного рівня:
- Транскордонні:
- «Гео-Карпати» (Кросно — Борислав — Яремче) — українсько-польський шлях, створений у рамках Програми транскордонної співпраці, що охоплює 28 геотуристичних пунктів (скелі, геологічні відслонення, мінеральні джерела).[4]
- «Історія, приправлена сіллю» — проєкт, що об'єднує пам'ятки солевидобутку Борислава та польської гміни Сянок.[4]
- Національні:
- «Бурштиновий шлях» — віртуальний тематичний шлях, що охоплює Волинську та Рівненську області та пов'язаний з історією видобутку та експонування бурштину.[4]
- Регіональні та локальні:
- Численні маршрути прокладено територіями національних природних парків, таких як «Подільські Товтри», «Синьогора», Карпатський національний природний парк», «Кременецькі гори».[4]
- Популярністю користуються геотури на заході України: «Галицька Каліфорнія», «Кам'яний епос Поділля», «Львівським та Івано-Франківським Опіллям».[4]
- Перспективними для розвитку геотуризму є унікальні геологічні об'єкти Житомирщини (Хорошівська громада, «Кам'яне село»), Тернопільщини (Дністровський каньйон, Товтровий кряж), Івано-Франківщини (Косівщина).[4]
На базі об'єктів гірничопромислової спадщини пропонується створення тематичних маршрутів, подібних до Європейського шляху індустріальної спадщини (ERIH).[4] Серед запропонованих маршрутів:[4]
- Залізний шлях (Горішні Плавні — Кривий Ріг).[4] (
- Нафтовий шлях (Передкарпаття).[4] (
- Сольовий шлях (Дрогобич — Калуш — Солотвино).[4] (
- Карбоновий шлях (Червоноград — Західний Донбас).[4]
- Титановий шлях (Вільногірськ — Іршавськ).[4]
В Україні з'являються нові форми активного пізнавального геотуризму.[4] Прикладом є голдпеннінг (англ. Goldpanning — промивання золота лотком), що поєднує спорт та ознайомлення з мінералогією розсипів.[4] В Україні створено спільноту для розвитку цього напрямку з метою організації навчальних курсів та участі в міжнародних змаганнях.[4]
Збереження геологічної спадщини (геоконсервація) є ключовим завданням геотуризму.[4] Ефективне управління геосайтами вимагає системного підходу до їх оцінки, моніторингу та захисту від ризиків деградації, яка може бути викликана як природними процесами, так і людським втручанням.[4]
Сучасним світовим трендом збереження геоспадщини є створення геопарків — територій, де об'єкти міжнародного геологічного значення управляються згідно з концепцією захисту, освіти та сталого розвитку.[4] Ідея створення мережі геопарків в Україні активно обговорюється науковою спільнотою.[4] Це вимагає впровадження у національне законодавство таких понять, як «геосайт» і «геопарк», та розробки відповідних менеджмент-планів для потенційних територій.[4]
Розвиток цифрових технологій значно розширив можливості для створення та популяризації геотуристичних продуктів.
- Геоінформаційні системи (ГІС): Програми як-от ArcGIS та QGIS використовуються для польового картографування, створення баз даних геотуристичних об'єктів та розробки інтерактивних карт.[4]
- Мобільні додатки: Такі застосунки, як SUDA Outdoors та Wikiloc, дозволяють створювати, записувати та ділитися геотуристичними маршрутами, використовуючи GPS-трекінг та фотофіксацію з геолокацією.[4]
- Віртуальний туризм: Віртуальні екскурсії, 3D-моделі об'єктів та онлайн-колекції музеїв (наприклад, «Віртуальний мікроскоп» Відкритого університету Великої Британії) роблять геологічні знання доступними для широкої аудиторії, незалежно від її місцезнаходження.[4]
Зростання популярності геотуризму призвело до появи відповідних освітніх програм у закладах вищої освіти.[4] В Україні, за прикладом європейських країн, розробляються освітньо-професійні програми (ОПП) для підготовки фахових молодших бакалаврів та магістрів у галузі геотуризму.[5][6]
Такі програми поєднують блок геологічних дисциплін (мінералогія, петрографія, структурна геологія) з туристичними (краєзнавство, географія туризму, менеджмент, маркетинг).[4] Важливою складовою навчання є польові навчальні практики, які дозволяють студентам закріпити теоретичні знання та сформувати практичні фахові компетентності.[4] Випускники можуть працювати в туристичних компаніях, органах місцевого самоврядування, національних парках, музеях та консалтингових фірмах.[5]
-
-
Оглядовий майданчик «Skywalk» над Гранд-Каньйоном, США -
-
Презентація книги по геотуризму -
Геологічний музей Карамуру, Бразилія -
- ↑ а б в г д е Кіш Г. В. Геотуризм як можливість пізнання унікальності дестинації // Географія та туризм. — 2011. — Вип. 15. — С. 45-51.
- ↑ а б в г д е ж и к л Вовк В.М., Матковський О.І., Білецький В.С. та ін. (2018–2024). Геотуризм. Геологічний словник: відкритий навчально-науковий веб-ресурс (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
- ↑ а б Колотуха О. В. ГЕОТУРИЗМ // Спортивний туризм та активна рекреація: географія, систематизація, практика (словник-довідник). — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/921 (дата звернення: 17.07.2025).
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Геотуризм: практика і досвід. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (PDF). Львів: Каменяр. 2024. с. 1—172. ISBN 978-966-607-462-3.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: контрольна сума (довідка) - ↑ а б Геотуризм і ревіталізація. UP-STUDY - навчання в Польщі (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
- ↑ Геотуризм. Educate Agency - навчання в Словаччині (укр.). Процитовано 17 липня 2025.