Геофізична зброя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геофізична зброя — гіпотетична зброя, об'єктом впливу якої є навколишнє природне (геофізична) середовище — гідросфера, літосфера, приземні шари атмосфери, озоносфера, магнітосфера, іоносфера, навколоземний космічний простір.[1][2]

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Ідея геофізичної зброї полягає в тому, щоб створити механізм штучного викликання і націлювання на певні райони руйнівних природних катаклізмів. Серед таких природних катаклізмів називають[1]:

  • землетруси, тектонічні зрушення і розломи, виверження вулканів і викликані ними вторинні катастрофи (наприклад, цунамі). Геофізичну зброю, орієнтовану на використання як вражального фактора цих катаклізмів, зазвичай називають «тектонічною зброєю»[1];
  • атмосферні катастрофи (торнадо, тайфуни, смерчі, зливи), а також загальний стан клімату на певній території (посухи, заморозки, ерозія). Зброю, яка могла б викликати їх, називають «кліматичною зброєю»;
  • руйнування озонового шару над окремими територіями (створення «озонових дір»), з метою «випалювання» й опромінення природною радіацією Сонця (озонна зброя);
  • вплив на водні ресурси (повені, цунамі, шторми, селі, снігові лавини);
  • вплив на екологію (екологічна (біосферна) зброя).

Вважається, що можливість таємного застосування геофізичної зброї невелика, оскільки багато країн, зокрема США, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія і Японія мають різноманітні системи моніторингу навколишнього середовища.[2]

Існування[ред. | ред. код]

Нині не існує офіційних підтверджень існування геофізичної зброї або її розробки в тих чи інших державах. Разом з тим, відомо, що діючи на процеси в нижніх шарах атмосфери, можливо спровокувати проливні дощі, град, тумани[1]. Утворюючи затори на річках і каналах, викликають повені, затоплення, порушення судноплавства, руйнування гідроспоруд[1]. Вивчається можливість зміни температури повітря шляхом розпилення речовин, які поглинають енергію сонця, зменшуючи кількість опадів[1]. Для дії на природні процеси можуть використовуватись хімічні речовини: йодисте срібло, карбамід, тверда вуглекислота, вугільний порох, сполуки брому, фтору[1]. Можливе використання потужних генераторів електромагнітних випромінювань, теплових генераторів й інших технічних засобів[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — С. 140—157 [1] [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.].
  2. а б Виталий Васильевич Адушкин. Станислав Иванович Козлов. Это — миф… Или все-таки реальность? Критический взгляд на геофизическое оружие // Независимое военное обозрение, 2006-04-21. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2021. 
  3. Слюсар В. И. Новое в несмертельных арсеналах. Нетрадиционные cредства поражения. //Электроника: наука, технология, бизнес. — 2003. — № 2. — С. 66.[[https://web.archive.org/web/20210704230313/https://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1185_252.pdf Архівовано 4 липня 2021 у Wayback Machine.]]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]