Геохімічні провінції
Геохімі́чні прові́нції (рос.геохимические провинции, англ. geochemical provinces, нім. geochemische Provinzen f pl) — великі геохімічно однорідні області з певною асоціацією елементів, близькі за розмірами до металогенічних, петрографічних, гідрогеологічних та інш. провінцій.
Межі Г.п. нерідко встановлюються на основі тектонічних, петрографічних, металогенічних і інш. ознак.
Рідше Г.п. виділяють тільки за даними геохімічних досліджень.
Характерна особливість ряду Г.п. — підвищена концентрація в них певних «типоморфних» хім. елементів.
Так, для Кавказу типоморфні мідь, молібден і частково поліметали. Своєрідність окр. Г.п. визначається їх геол. історією, кліматом. Біогеохімічні провінції характеризуються надлишком або дефіцитом певних елементів, з чим пов'язані деякі захворювання людей, домашніх тварин і культурних рослин.
Так, місцями спостерігається надлишок у ґрунтах, водах, рослинності флуору (розвивається важка хвороба — флюороз), молібдену (подагра), бору (шлунково-кишкові хвороби), нікелю (сліпота овець), міді (недокрів'я домашніх тварин) і т.і. Дефіцит елементів особливо характерний для біогеохім. провінцій вологого клімату.
Вивчення Г.п. важливе для прогнозування родовищ корисних копалин, охорони довкілля, боротьби з ендемічними захворюваннями.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.