Гераклід Міласький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гераклід (дав.-гр. Ἡρακλείδης), Гераклід Міласький — давньогрецький полководець V ст. до н. е.. Молодший син правителя Міласи Ібанолія.

Брав участь в Іонійському постанні (500–494 рр. до н. е. як ватажок карійців, що підтримували повстанців. Зокрема керував загоном, що у 496 р. до н. е. під Педасом знищив перське військо на чолі з Даврісом[1]. Після поразки повстанців при Ладе разом з Діонісієм Фокейським вирушив до Західного Середземномор'я. Вочевидь зарекомендував себе вправним керівником, бо массаліоти врешті поставили його на чолі свого флоту.

У 484 р. до н. е. біля Артемісія Іберійського завдав поразки карфагенянам. Використав під час цього бою новаторську тактику побудови флоту у дві лінії — пунійці, які застосували традиційну фінікійську тактику і, прорвавши першу лінію, одразу розгорнули кораблі для флангового тарану, були несподівано атаковані другою лінією грецьких трирем[2]. Карфагеняни змушені були укласти мир, згідно з яким узбережжя на північ від Артемісія визнавалося володінням Массалії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Геродот, V, 121
  2. F.Jacoby, Die Fragmente der Griechischen Historiker, Band II B, 176, Sosylos von Lakedaimon, F1