Герард 'т Гофт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герард 'т Гофт
Gerard 't Hooft
Gerard 't Hooft.jpg
Народився 5 липня 1946(1946-07-05) (72 роки)
Ден-Гелдер, Нідерланди
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Місце проживання Нідерланди
Діяльність фізик-теоретик[d], педагог[d], професор, нехудожній письменник[d], фізик
Сфера роботи фізика
Alma mater Утрехтський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Науковий керівник Мартінус Велтман
Заклад Утрехтський університет
Членство Французька академія наук
Національна академія наук США[2]
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1999)
Сторінка в Інтернеті staff.science.uu.nl/~hooft101/

Герард 'т Гофт (нід. Gerardus (Gerard) 't Hooft) (нар. 5 липня 1946, Ден-Гелдер, Нідерланди) — нідерландський фізик у галузі дослідження елементарних частинок. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1999 року разом зі своїм вчителем Мартінусом Вельтманом за прояснення квантової структури електро-слабкої взаємодії. Родич іншого нідерландського Нобелівського лауреата з фізики Фріца Церніке.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив навчання з фізики та математики в Утрехтському університеті в 1966 році. Здобув докторський ступінь з теоретичної фізики в 1969 році. В 1972—1974 роках працював у ЦЕРНі. Після недовгого перебування у Гарварді та у Стенфорді в 1977 році призначений професором фізики в Утрехтському університеті. Був запрошеним професором у Каліфорнійському технічному університеті (1981), університетах Бостона (1989) та Дьюка (1989).

У 1993 р. висунув гіпотезу голографічного принципу побудови Всесвіту, який, однак не знаходить свого підтвердження[3]

Див. також[ред. | ред. код]

  • 9491 Туфт — астероїд, названий на честь вченого[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]