Перейти до вмісту

Герасименко Світлана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герасименко.
Герасименко Світлана Іванівна
Ім'я при народженніСвітлана Іванівна Герасименко Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася23 лютого 1945(1945-02-23)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Баришівка, Київська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла8 квітня 2025(2025-04-08) (80 років)
Країна СРСР
 Таджикистан Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастрономка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома завдякивідкривач комети Чурюмова-Герасименко
Alma materфізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1968) і КНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих

Світлана Іванівна Герасименко (нар. 1945, Баришівка, Київська область, Україна — 8 квітня 2025[2]) — українська й таджицька астрономка, дослідниця комет, відкривачка комети 67P/Чурюмова-Герасименко. Лауреатка Державної премії Республіки Таджикистан (2017).

Закінчила кафедру астрономії Київського університету. Під час навчання в аспірантурі Київського університету у 1969 році разом із Климом Чурюмовим була на спостереженнях в Казахстані. Там вона зробила фотографії, на яких потім Чурюмов виявив нову комету. Комета отримала подвійну назву на честь обох першовідкривачів. Від 1973 року Світлана Герасименко жила в Таджикистані та працювала в Інституті астрофізики Академії наук Таджикистану. Комета 67P/Чурюмова-Герасименко набула особливої слави після 2004 року, коли до неї вирушила європейська космічна місія «Розетта», яка досягла комети 2014 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство й освіта

[ред. | ред. код]

Народилась у 1945 році в селищі Баришівка Київської області в родині вчителів. Батько був українцем, мати полькою. Мала брата і сестру. Сестра слала вчителькою, а брат — хірургом-ортопедом[3]. Своє зацікавлення астрономією Світлана Герасименко пов'язує з освоєнням космосу, яке саме розпочиналось в часи її дитинства, а своє зацікавлення саме кометною тематикою — з яскравою кометою, яку вона в дитинстві бачила над рідною Баришівкою[4].

Спочатку вона пробувала поступити до Київського університету на також дуже популярну тоді ядерну фізику, однак через проблеми з тиском вона не пройшла медичну комісію і зрештою пішла на астрономію[3]. Навчалась в університеті вір 1963[5] по 1968 рік[6]. Закінчивши кафедру астрономії[6], поступила в аспірантуру, де вивчала комети[5] під керівництвом Сергія Костянтиновича Всехсвятського[4], тогочасного завідувача кафедри астрономії[7].

Відкриття комети Чурюмова-Герасименко

[ред. | ред. код]
Світлана Герасименко з моделлю відкритої нею комети

У той час Київський університет не мав достатньо чутливих інструментів для спостереження слабких комет. Тому у вересні 1969 року аспірантка Світлана Герасименко полетіла на спостереження в Астрофізичний інститут в Алма-Ату[3], — разом з фотолаборанткою Людмилою Чирковою і керівником цієї експедиції Климом Чурюмовим[8]. Герасименко спостерігала на п'ятдесятисантиметровому телескопі, а Чурюмов — на світлосильній камері Шмідта на іншому спостережному майданчику[4]. Їхнєю задачею було фотографування кількох комет, зокрема, короткоперіодичної комети 32P/Комас Сола[8][9].

Після ночі спостережень 11-12 вересня Герасименко й Чирковій[8] не вистачало проявника, й одна фотопластинка виявилася недопроявленою. Спочатку Герасименко навіть думала викинути неякісну фотопластинку, однак на ній все-таки було видно комету, тож Герасименко відмітила її як комету 32P/Комас Сола[4]. Лише значно пізніше, 22 жовтня, вже після повернення до Києва, Чурюмов зрозумів, що відмічений об'єкт не може бути кометою 32P/Комас Сола, оскільки його спостережуване положення майже на 2 градуси відрізняється від передбаченого. Ретельніше продивившись фотопластинку, Чурюмов і Герасименко знайшли слабке зображення комети 32P/Комас Сола в положенні, що відповідає передбаченій орбіті, таким чином довівши, що виявлений об'єкт повинен бути іншою кометою. Переглянувши інші фотографії, зроблені Світланою Герасименко, Чурюмов і Герасименко знайшли цю комету також на краю чотирьох інших фотопластинок, відзнятих між 9 та 21 вересня 1969 року[8][10].

Відкривши комету, Чурюмов і Герасименко одразу відправили про це телеграму в Центральне бюро астрономічних телеграм. Звідти їм прийшла відповідь, що комета є новою, але даних для точного визначення її орбіти недостатньо. Того ж дня Герасименко полетіла в Казахстан, щоб продовжити спостереження, і в першу ж ніч спромоглася знову знайти комету. На честь першовідкривачів комету назвали 67P/Чурюмова-Герасименко (перша частина назви означає, що це 67-а з відомих періодичних комет). За спогадами Герасименко, їй і Чурюмову за відкриття комети виплатили премії по 30 радянських карбованців[4].

Подальше життя

[ред. | ред. код]

1973 року Герасименко запросили працювати до Інституту астрофізики АН Таджикистану. Вона переїхала в Таджикистан і працювала в цьому інституті решту кар'єри. Спочатку жила в Гіссарскій астрономічній обсерваторії, а на початку 2000-х років переселилась у Душанбе[3]. В Таджикистані продовжувала спостереження комет і дослідження їхньої активності[4].

Комета Чурюмова-Герасименко, знята зблизька космічним апаратом «Розетта»

Світлана Герасименко стала особливо знаменитою, коли відкриту нею комета 67P/Чурюмова-Герасименко обрали ціллю європейської космічної місії «Розетта». Під час розробки місії планувалось, що вона полетить до комети 46P/Віртанена. Однак через відмову двигунів ракети-носія «Аріан-5» запуск, запланований на 12 січня 2003 року, довелось відкласти, стартове вікно до 46P/Віртанена було пропущене, і місію запустили роком пізніше в напрямку 67P/Чурюмова-Герасименко, бо орбіта й фізичні параметри цієї комети робили її досяжною й цікавою з наукової точки зору ціллю.

2 березня 2004 року Світлана Герасименко і Клим Чурюмов були присутні на космодромі Куру у Французькій Гвіані при запуску ракети-носія, що вивів у космос місію «Розетта»[11]. Політ місії тривав понад 10 років, у серпні 2014 року вона вперше в історії космічної техніки підійшла впритул до комети, а 12 листопада 2014 року спускний апарат «Філи» сів на поверхню комети. Герасименко запросили в центр керування польотами Німецького аерокосмічного центру в Кельні, звідки вона спостерігала цю частково успішну посадку[4].

Працюючи в Таджикистані, Герасименко рідко їздила в Україну, однак за власними словами усвідомлювала себе українкою. У 2014 році, після анексії Криму Росією й початку війни на Донбасі, вважала, що ЗМІ перебільшували роль Росії в розв'язуванні конфлікту[3]. У грудні 2016 року виступила з розповіддю про своє життя й комету Чурюмова-Герасименко на TEDxKyiv[12].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Була в шлюбі з Олександром Блохіним, науковцем з Інституту сейсмології Таджикистану. Мала трьох дітей і шістьох онуків (станом на 2014 рік)[3].

Вважала себе віруючою людиною й не бачила суперечностей між наукою й вірою в Бога[3].

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Медаль «За відкриття нових астрономічних об'єктів» (1975­)[5][13].
  • 1995 року[5] на її честь назвали астероїд 3945 Герасименко, відкритий 1982 року кримським астрономом Миколою Черних[11][14].
  • Державна премія Республіки Таджикистан за досягнення у галузі науки та техніки імені Абуалі ібн Сіно (Авіценни) за відкриття комети Чурюмова-Герасименко (2017)[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ASTRONOMER Svetlana Gerasimenko
  2. ↑ Померла українська вчена, одна з першовідкривачів всесвітньо відомої комети, Телеграф, 8.4.2025
  3. ↑ а б в г д е ж Герасименко: я открыла комету случайно. Русская служба BBC. 17 листопада 2014. Процитовано 11 березня 2025.
  4. ↑ а б в г д е ж Світлана Герасименко,  Історія відкриття комети Чурюмова-Герасименко на YouTube, TEDxKyiv
  5. ↑ а б в г Герасименко Світлана Іванівна, Українська віртуальна обсерваторія
  6. ↑ а б Випускники, Кафедра астрономії та фізики космосу
  7. ↑ А. О. Корсунь. Всехсвятський Сергій Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
  8. ↑ а б в г  Чурюмова-Герасименко. Українське відкриття, що змінило науку! на YouTube, Всесвіт UA
  9. ↑ ESA Science & Technology - Klim Churyumov - co-discoverer of comet 67P. sci.esa.int. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  10. ↑ Kronk, Gary W.; Seargent, David A. J. (David Allan John), 1947- (1999-2017). Cometography : a catalog of comets. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 052158504X. OCLC 39672128. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 11 жовтня 2019.
  11. ↑ а б Герасименко Світлана. Платформа. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  12. ↑ На TEDxKyiv 2016 виступлять астроном зі світовим ім'ям і адвокат Небесної сотні. Ідеями поділяться Світлана Герасименко та Євгенія Закревська. Лівий берег. 8 грудня 2016. Процитовано 11 березня 2025.
  13. ↑ Історія відкриття комети Чурюмова-Герасименко | Світлана Герасименко. TEDxKyiv (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  14. ↑ Schmadel L. D. (3945) Gerasimenko // Dictionary of Minor Planet Names. — Sixth Revised and Enlarged Edition. — Berlin— Heidelberg : Springer-Verlag, 2012. — С. 315. — ISBN 978-3-642-29717-5. — DOI:10.1007/978-3-642-29718-2.
  15. ↑ Светлана Герасименко получит за свою комету госпремию Таджикистана имени Абуали ибн Сино | Новости Таджикистана ASIA-Plus (рос.). news.tj. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герасименко_Світлана_Іванівна&oldid=45714061