Герасимівка (Роменський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Герасимівка
Школа
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Роменський район
Рада/громада Пустовійтівська сільська рада
Код КОАТУУ 5924187903
Основні дані
Населення 1219
Поштовий індекс 42021
Телефонний код +380 5448
Географічні дані
Географічні координати 50°45′18″ пн. ш. 33°32′02″ сх. д. / 50.75500° пн. ш. 33.53389° сх. д. / 50.75500; 33.53389Координати: 50°45′18″ пн. ш. 33°32′02″ сх. д. / 50.75500° пн. ш. 33.53389° сх. д. / 50.75500; 33.53389
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Місцева влада
Адреса ради 42020, Сумська обл., Роменський р-н, с.Пустовійтівка, вул.Центральна,69а , тел. 9-51-18
Карта
Герасимівка. Карта розташування: Україна
Герасимівка
Герасимівка
Герасимівка. Карта розташування: Сумська область
Герасимівка
Герасимівка

Гераси́мівка — село в Україні, Сумській області, Роменському районі. Населення становить 1219 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пустовійтівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Герасимівка розташоване на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Пустовійтівка, нижче за течією примикає місто Ромни, на протилежному березі  — село Плавинище.

Поруч пролягає автомобліьний шлях Н07.

Історія[ред. | ред. код]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946—1947 роках[1]. Після жовтневої революції жителі села Герасимівка займалися одноосібним господарством. Коли в країні було оголошено курс на індустріалізацію і колективізацію в 1929 році, в селі було організовано "СОЗ" (спільний обробіток землі)під назвою "Комінтерн", головою якого був Ткаченко Мефодій Григорович. У 1930 році "СОЗ" став називатися колгоспом з тією ж назвою. Головою колгоспу було обрано Павлюка Петра Павловича. В колгоспі налічувалося три польових бригади. Була огородня, ферма, водяний млин, який був побудований на річці Сула. Там мололи боршно трьох гатунків, били олію, навіть робили сукно з овечої шерсті. На той час у кожного були вівці. Селяни платили за помол зерна в млині, так званий " мірчук" ( частка зерна, яка залишалася і накопичувалося в млині). Коли цього " мірчука" було багато, тоді громада вирішувала, куди його подіти, більшість його направляли на посівну. Настав 1932 рік, людей косив голод. Голова колгоспу Правдюк П.П. збирає правління колгоспу і вирішують цей "мірчук" роздати голодним селянам. Що і було зроблено. Сільська активістка на другий день після засідання правління, донесла в район про подію з " мірчуком". Приїхали з міста високі посадовці, заарештували голову колгоспу та його завгоспа Ткаченка М. Ф. і всіх членів правління. Усіх забрали до тюрми. Павлюка П. П. та Ткаченка М. Ф. було засуджено до розстрілу,та відправленно в Ніженську тюрму, де через пів року розтріл замінили на 10 років ув'язнення, решті членів правління теж присудили до 10 років ув'язнення. Всі відбували покарання на Соловках та в Сибирі. Також, в 30-х роках в селі Герасимівка була сільська рада, головою якої був Мірошніченко (ім'я не з'ясовано). Ніякого медичного закладу не було , із всякими хворобами люди зверталися до церковного батюшки Василя Васильовича. В 1935 році в селі розібрали церкву, познімали дзвони і т.д. У 1938 році з матеріалу розібраної церкви було побудовано школу, першим директором якої став Савченко Євген ( по-батькові не з'ясовано).Перед початком війни він залишив школу і виїхав у Конотоп, звідкілля він і був родом. Після війни директором школи став Поух Пилип Абрамович , вчитель Москаленко Олена Андріївна, в 60 - 80 - х роках директором школи був Богуславський Григорій Пилипович. В 1991 році Герасимівська початкова школа стала загальноосвітньою школою I - II ступенів і директором школи стає Чепурко Валерій Миколайович. У 1950 році в селі було відкрито бібліотеку, першим бібліотекарем була Савченко Ольга Григорівна. До 70- років в Герасимівки діяв клуб, який був обладнений в 30- роках в панському будинку Семена Радіоновича. Першим завклубом була Галенко Ніна Петрівна. Після війни 1941- 1945 років головами колгоспу були : Савченко Григорій Михайлович, Кошовець Володимир Степанович, Губка Андріан, Попов Сергій. У 1951 році колгосп "Комінтерн" було приєднано до колгоспу "12 грудня" села Пустовійтівка. До війни головою Герасимівською сільською ради був Попов Микола, секретарем Бейкун Ольга. При німцях головою старосту був Горб Кузьма та 2 поліцаї. Після війни головою був Лазоренко, а головою колгоспу Ткаченко Терешко. З 1945 року воз'єднання "Комінтерну" з колгоспом " Більшовик", головою якого був Лут Михайло, а головою сільської ради Кошовець Степан Володимирович. Колгосп " Комінтерн" у 1949 році налічував: землі - 1179,98 га, з них присадібних ділянок, ріллі - 660,19 га, сінокосу - 162,16 га, тутове насадження - 7,5 га, під садом -12,93 га, під лісом - 62,4 га. Тварини коней - 22 голів, корів 10, свиней - 21, овець - 40, гусей - 277, пасіка - 40 вуликів.   У 2018 році закінчилася  реконструкція Герасимської школи, завдяки цьому діти мають змогу навчатися в одну зміну. Також у Герасимівці працює сільська бібліотека на чолі з бібліотекарем Будяк Дар’єю Федорівною. У 70- роках  будівля сільського клубу була знесена, але новий так і не був побудований. На даний час всю культурно – масову роботу виконує бібліотека. На її базі створено жіночий вокальний ансамбль «Надія» (з 2015 року), дитячий танцювальний колектив «Стайл» - (з 2016 року) та драматичний гурток «Рів’єра» ( з 2015 року).  Фельдшерсько  – акушерський пункт очолює завідувач Правдюк Тетяна Михайлівна, медична сестра Підлісна Людмила Миколаївна та більше 20 років на посаді молодша медична сестра працює Шаповал Тетяна Андріївна.

Поблизу села знайдені залишки поселення неоліту.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Фермер Засулля».
  • Фермерське господарство «Пролісок».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Школа І-ІІ ст.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Бібліотека.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі