Герат

Герат هرات
Основні дані
34°22′25″ пн. ш. 62°10′45″ сх. д.
Країна	Афганістан
Регіон	Герат
Населення	394 000 чол.
Телефонний код	40
Висота над рівнем моря	925 м. м
Герат
Герат у Вікісховищі

Гера'т (перс. هرات‎, дав.-гр. Αλεξάνδρεια εν Αρίοις, Αλεξάνδρια εν Αρείοις — Александрія-Аріана)) — місто, центр однойменної провінції на північному заході Афганістану на кордоні з Іраном, у долині річки Геріруд. За данними перепису 2006 року населення становило 394 000 чоловік. У давнину — один із центрів караванної торгівлі на маршруті Великого шовкового шляху.

Історія

Історія міста умовно поділяється на доісламський та ісламський періоди.

Герат

Доісламський період

На місці, де нині стоїть місто, з 500 років до н. е. існувало поселення Арея. Так як власне місто було прикордонним, то населення становили переважно вихідці з Ірану та Персії. До наших часів про цей регіон дійшли згадки періоду правління Ахаменідів (550—330 роки до н. е.). Геродот зазначав, що арейці були у складі військ Ксеркса у його війнах з Грецією (близько 480 року до н. е.). В 330 році до н. е. Олександр Македонський захоплює місто, назвавши його Артакоаною.

Ісламський період

Руїни мінаретів комплексу Мусалла

Соборна мечеть Джума-Масджид

Гробниця Гохаршад

Старий форт

При Саманідах Герат — одне з головних міст Хорасану.

У 1221 був узятий монгольськими військами, а потім зруйнований майже дощенту.

У 1236 місто знову відновлене і заселене.

У XIII - XIV століттях історія Герата пов'язана з династією Куртів. У зв'язку з руйнуванням монголами Мерву і Балху торгові шляхи з Персії в Індію та Китай йшли через Герат.

У XV столітті при Тимуридах досягає найбільшого розквіту. У цей час став найбільшим торговельним, ремісничим і культурним центром регіону, мав зв'язки з Індією, Китаєм, Московською державою та іншими країнами. У цей період місто і його передмістя забудовуються чудовими мечетями, палацами, частина яких збереглася до наших днів.

У XVI столітті місто було підпорядковане Сефевідам, проти яких населення міста неодноразово піднімало повстання, одне з них завершилося утворенням в 1716 році Гератського князівства.

У 1732 захоплений Надир-шахом.

У 1747 увійшов до складу Дурранійської держави, а після її розпаду на початку XIX століття знову став незалежним.

Оволодіти Гератом прагнули Іран, який користувався підтримкою Росії, й Афганістан, підтримуваний Великобританією. В 1837 війська іранського шаха Мохаммеда обложили Герат. Це викликало різке невдоволення Англії, вона вимагаючи виведення іранських військ з території Гератського князівства, ввела свій флот у Перська затока. У березні 1841 іранські війська були виведені. У 1851 помер правитель Герата Яр Мохаммед-хан і за владу в Гераті боролися правителі сусіднього Кандагару, емір Афганістану, шах Ірану й Англія. У зв'язку з включенням Кандагара до складу Афганістану в 1855 іранські війська знову рушили до Герату під приводом захисту його від захоплення Афганістаном, це послужило для Англії приводом для нападу на Іран. Місто сильно постраждало від англійської артилерії.

У 1863 остаточно приєднаний до Афганістану.

У 1979 місто сильно постраждало від бомбардування радянською авіацією.

Відомі особистості, пов'язані з Гератом

• Александр Македонський
• Нізамаддін Мір Алішер Навої
• Джамі
• Гохаршад
• Шахрух
• Аббас I Великий
• Шейхзаде
• Алішер Навої

Визначні пам'ятки

• Цитадель Герату. Найстаріші споруди датуються часом Олександра Македонського. Перебудована в XV столітті.
• Соборна мечеть Джума-Масджид (XVI століття)
• Мавзолей Гохаршад (перша половина XV століття)
• Мінарети, що входили в грандіозний ансамбль Мусалла, зруйнованого в 1885 англійцями.
• Музей моджахедів — музей, створений у 2010 році, присвячений Інтервенції Радянського Союзу в Афганістан (1979—89) та опору моджахедів проти радянських загарбників.

Джерела

• Герат на bse.sci-lib.com
• Інформація про Герат на 101msp.ru
• Історія Герату на encyclopedia.stateuniversity.com