Геращенко Ірина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Володимирівна Геращенко
Геращенко, Ирина Владимировна 2018 Vadim Chuprina.jpg
Народилася 15 травня 1971(1971-05-15) (48 років)
місто Черкаси
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політик, тележурналіст, народний депутат України
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України, Substitute of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe[d][3] і Представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[d][3]
Партія Блок Петра Порошенка
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014

Геращенко Ірина Володимирівна на сайті Верховної Ради України

Іри́на Володи́мирівна Гера́щенко (нар. 15 травня 1971, Черкаси) — українська тележурналістка та політик, народний депутат України. На виборах 2012 року обрана за списком партії «УДАР». З 14 квітня 2016 — перший заступник голови Верховної Ради України[4]. Перша жінка на цій посаді. Уповноважений Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях (2014—2019).

Освіта[ред. | ред. код]

1988 року з відзнакою закінчила Черкаську середню школу № 26 і того ж року вступила до факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1993 року з відзнакою закінчила факультет журналістики КДУ, де здобула повну вищу освіту за спеціальністю журналіст.

2011 року закінчила Дипломатичну академію України при МЗС України (магістр зовнішньої політики), у 2012 році — КНУ імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (заочно).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення журфаку працювала на телеканалі «УТ-1». Очолювала редакцію відділу політики в службі новин телеканалу «Інтер». Була автором програми «Особливі прикмети» телевізійного інформаційного агентства «Профі ТВ».

З лютого 2005 по вересень 2006 року — прес-секретар, керівник прес-служби Президента України Віктора Ющенка.

З листопада 2006 року — президент інформаційного агентства УНІАН.

У 2007—2012 рр. — народний депутат України VI скликання від блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Голова підкомітету з питань інформаційного забезпечення інтеграційних процесів Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції.

З грудня 2012 року — народний депутат України VII скликання від партії УДАР (№ 6 у виборчому списку). Перший заступник голови комітету ВР з питань європейської інтеграції.

17 червня 2014 указом Президента України Петра Порошенка призначена Уповноваженим з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях (за згодою).

З 2014 року — народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка». Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

З 14 квітня 2016 року — перший заступник Голови Верховної Ради України Андрія Парубія.

17 травня 2019 року звільнена від виконання обов'язків Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях, у зв'язку із закінченням повноважень Президента Порошенка[5].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Заміжня. Чоловік Ірини займається бізнесом. Виховує доньку.

« Я оберігаю своє приватне життя. Це — запорука щасливої ​​родини. Я надзвичайно ціную свою родину і думаю, що ви з розумінням поставитеся до того, що я не хочу багато говорити на цю тему. Мій чоловік далекий від сфери політики і журналістики. За це його ціную», — каже Геращенко.

Ірина зізнається, що на сім'ю у неї практично не вистачає часу. Коли випадає вихідний, то, за її словами, вони подорожують або ходять у басейн. Як усі мами-трудоголіки, має почуття провини щодо доньки.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 19931995 — працювала редактором головної редакції програм для дітей та юнацтва ТВО «Молодість» УТ Київ.
  • 19951997 — редактор спрямованих передач редакції програм для юнацтва ТВО «Юність».
  • 19971998 — керівник групи редакції програм для молоді студії «Відродження» (УТ).
  • 19982000 — кореспондент відділу внутрішньої політики, автор матеріалів щодо необхідності голосувати за кандидата у Президенти Кучму Л. Д.[джерело?], ведуча виборчого телемарафону про підсумки президентської кампанії ІАС АТЗС «Українська незалежна ТБ-корпорація» (телеканал «Інтер»).
  • 20002001 — керівник відділу внутрішньої політики, ведучий коментатор випуску АТЗТ «Українська незалежна ТБ-корпорація» (телеканал «Інтер»).
  • З 2001 — оглядач ТОВ «Профі-ТБ».
  • 20022005 — прес-секретар лідера Блоку «Наша Україна», народного депутата Віктора Ющенка (на громадських засадах).
  • 20022005 — прес-секретар дирекції Міжнародного фонду сприяння інвестиціям, а потім підприємства МФСІ.
  • 20052006 — прес-секретар Президента України Віктора Ющенка. Державний службовець 3-го рангу (з травня 2005).
  • 20062007 — президент Українського незалежного інформаційного агентства «УНІАН».
  • 20072012 — народний депутат України VI скликання, фракція «Наша Україна — Народна Самооборона», голова підкомітету з питань інформаційного забезпечення інтеграційних процесів Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.
Ірина Геращенко у Верховній Раді, 2018

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден княгині Ольги III ст. (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[9]
  • Заслужений журналіст України (1 червня 2000) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, високу професійну майстерність[10]

У 2007 році в рейтингу найвпливовіших жінок країни, складеному журналом «Фокус», Геращенко посіла 14-е місце.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. а б http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7034
  4. Першим віце-спікером стала Ірина Геращенко. ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №253/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-05-18. 
  6. Указ Президента України Про Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях
  7. Геращенко Ірина Володимирівна. 
  8. Першим віце-спікером стала Ірина Геращенко. ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  9. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  10. Указ Президента України від 1 червня 2000 року № 753/2000 «Про відзначення державними нагородами України працівників засобів масової інформації»

Джерела[ред. | ред. код]

http://www.ednist.info/dossier/45

http://politrada.com/dossier/Irina-Vladimirovna-Gerashhenko/

Посилання[ред. | ред. код]