Геращенко Ірина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Володимирівна Геращенко
Iryna Herashchenko September 2016 (29376164683).jpg
Народилася 15 травня 1971(1971-05-15) (49 років)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політик, тележурналіст, народний депутат України
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України, Замінник Парламентської асамблеї Ради Європиd[3] і Представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[3]
Партія Європейська Солідарність
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
Європейська Солідарність 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Іри́на Володи́мирівна Гера́щенко (нар. 15 травня 1971, Черкаси, Україна) — українська тележурналістка та політик, народна депутатка України, співголова фракції Європейська Солідарність у Верховній раді 9-го скликання.

З квітня 2016 року до серпня 2019 року перша заступниця голови Верховної Ради України[4][5], перша жінка на цій посаді. Уповноважена Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях (2014—2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ірина Геращенко народилася 15 травня 1971 року в Черкасах.

Закінчила Черкаську середню школу № 26 (1988, з відзнакою), факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1993, з відзнакою, спеціальність — журналіст), Дипломатичну академію України при МЗС України (2011, магістр зовнішньої політики), юридичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка (2012, заочно).

Працювала:

З 2014 року — народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка». Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції[9].

31 травня 2019 року була обрана у президію та центральну політраду партії «Європейська Солідарність»[10].

Родина[ред. | ред. код]

Заміжня. Чоловік Ірини займається бізнесом. Виховує доньку.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден княгині Ольги III ст. (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[11]
  • Заслужений журналіст України (1 червня 2000) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, високу професійну майстерність[12]

У 2007 році в рейтингу найвпливовіших жінок країни, складеному журналом «Фокус», Геращенко посіла 14-е місце.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. а б http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7034
  4. Першим віце-спікером стала Ірина Геращенко. ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  5. Стефанчук Руслан Олексійович — Офіційний портал Верховної Ради України
  6. Указ Президента України Про Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №253/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-05-18. 
  8. Першим віце-спікером стала Ірина Геращенко. ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  9. Геращенко Ірина Володимирівна. 
  10. Партія Порошенка затвердила нове керівництво. Список. LIGA. 2019-05-31. Процитовано 2020-01-20. 
  11. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  12. Указ Президента України від 1 червня 2000 року № 753/2000 «Про відзначення державними нагородами України працівників засобів масової інформації»

Джерела[ред. | ред. код]

http://www.ednist.info/dossier/45

http://politrada.com/dossier/Irina-Vladimirovna-Gerashhenko/

Посилання[ред. | ред. код]